Про те, як використати небезпечний борщівник Сосновського на користь людям, Роман Сав’юк замислився ще коли був студентом Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Зі шкільних років він захоплювався хімією. Не полишив свого зацікавлення і в університеті.
“Я родом із міста Надвірної. Коли їздив з навчання додому, то бачив обабіч доріг великі площі із борщівником, — розповідає 25-річний Роман Сав’юк. — Це справжнє екологічне лихо для громад. Адже борщівник небезпечний для людей, бо може спричиняти сильні опіки. Та й швидко поширюється. Частково із ним борються, але все одно цього бур’яну багато. Та коли його переробити, то можна й певну вигоду мати. Скажімо, зберегти дерева, які вирубують для того, щоб виготовляти папір”.
Для втілення ідеї дослідникові потрібна була лабораторія. Завдяки тоді проректору, а тепер ректору технічного університету Ігореві Чудику все вдалося. Працював молодий вчений разом із чотирма однодумцями. Дослідження тривали два місяці.
“До того як перетворитися на папір, борщівник проходить декілька етапів переробки, — пояснює Роман Сав’юк.— Рослину треба збирати лише у спеціальному одязі, рукавицях і окулярах. Для виробництва найбільш придатні стебла та листя. Їх слід висушити, подрібнити й виварити у двох хімічних розчинах. Процес триває до трьох годин. Після виварювання утворюється волокнистий напівфабрикат, який можна пресувати, брикетувати та згодом на спеціальних підприємствах робити з нього, наприклад, гофрокартон, тару для пакування чи наповнювачі для будівельної промисловості”.
За словами винахідника, для виготовлення паперу можна використовувати і сильфію пронизолисту. Це багаторічна рослина з родини айстрових, з великими трикутними зубчастими листками та жовтими квітами, схожими на ромашку. Дослідження показують, що ця рослина дуже добре очищає грунт, наприклад, забруднений нафтою, від шкідливих речовин.
Роман Сав’юк з однодумцями представив новацію на міжнародній виставці в Дубаї. Зазначає, що винаходом дуже зацікавилися після того, як в Україні почала діяти заборона на поширення певних видів пластикових пакетів. У той час різні виробники шукали заміну цьому матеріалу. На жаль, тоді не вдалося запустити масову переробку борщівника Сосновського на папір. А далі почалося повномасштабне вторгнення. Роман активно волонтерив, тепер працює інженером в одній з нафтогазовидобувних українських компанії. Винахідник переконаний, що до недорогого способу одержання целюлози із борщівника чи сильфії треба обов’язково повернутися після війни.
