Художник-самоук освіжає колір у місцях, де вигоріла фарба, оновлює малюнки. Першу зупинку він розписав у 2018 році з власної ініціативи.
“Панові Віктору нині 71 рік. Свого часу він вивчився на меліоратора, але ніколи не працював за фахом. А малювати любив з дитинства, його брат, до речі, — професійний художник, — розповідає Людмила Симонець, староста села Обичів. — Довгий час він був керівником будинку культури. Коли ж вийшов на пенсію, почав багато малювати. У творчому доробку майстра — понад 800 картин. Якось пан Віктор поцікавився, чи не можна було б розмалювати автозупинку, навпроти якої живе. Мовляв, стоїть вона біленька, а якби додати кольорів, то стала б ошатною, настрій би людям покращувала. Ідея мені сподобалась — і вже за тиждень він перетворив зупинку у витвір мистецтва. Зобразив на ній українські символи — калину, маки, герб, а поруч — рідні вулиці, старі хати, річку, тюки соломи й пшеничні поля. Пасажири автобуса навіть виходили й фотографувалися, так їх вразила робота майстра”.
Після успішного дебюту Віктор Голуб прикрасив усі 11 автобусних зупинок у громаді. Для кожної обрав особливий сюжет, але найчастіше це квіти й пейзажі.
“У Малій Дівиці колись вирощували льон, багато кукурудзи та буряку, то майстер відтворив їх на зупинці. Також у селах громади розмалював банери-вітання при в’їзді, — зауважує староста. — Політ фантазії у нього — чималий. Буває, побачить на природі щось красиве, зробить світлину на телефон, а тоді переносить ту красу на зупинку. Кошти на матеріали для роботи художникові виділяють з бюджету селищної громади. Майстер стежить за станом малюнків і, якщо треба щось підфарбувати, — робить це. Наша громада розміщена недалеко від кордону з Росією, у людей настрій тривожний, а від картин пана Віктора на душі стає трохи радісніше”.
