Досі у вчених не було прямих доказів про те, що в Антарктиді бувають льодовикові землетруси. Можливо, тому результат недавніх досліджень став сенсацією: зафіксовано понад 360 сейсмічних подій на крижаному материку. Причому сотні з них — у районі льодовика Твейтса. Цей масив, який ще називають льодовиком Судного дня, активно руйнується, втрачаючи дедалі більше маси. Науковці не виключають, що в разі повного зникнення льодовика рівень Світового океану може суттєво зрости й наробити лиха.
Серед потенційно найуразливіших до підтоплення міст називають, зокрема, Нью-Йорк, Амстердам і Венецію. В Україні ж під водою можуть опинитися прибережні райони Одеської, Херсонської та Миколаївської областей.
— Льодовик Твейтса — один із найбільших у Західній Антарктиді, — розповідає Євген Хлобистов, професор, декан факультету природничих наук Національного університету “Києво-Могилянська академія”. — Його площа становить приблизно 120 тисяч квадратних кілометрів, а площа дренажного басейну (територія, з якої сніг і лід стікають у конкретний льодовиковий потік) — приблизно 190 тисяч квадратних кілометрів. Тобто це дуже велика територія — майже як третина України.
— Які процеси нині відбуваються на цьому льодовику?
— Там фіксують часті так звані льодовикові землетруси, але це не тектонічні, а механічні коливання, які виникають у момент, коли від льодовика відколюються великі шматки льоду. Потрапляючи в океан, вони створюють сильні вібрації, і сейсмічні прилади їх реєструють.
Крім того, льодовик тане, й упродовж останніх років, за словами науковців, процеси втрати льоду стали інтенсивнішими. Він частіше розколюється на великі глиби, які відокремлюються і потрапляють в океан. Навіть підвищення середньорічної температури нашої планети на 1,5 градуса для антарктичних територій достатньо, щоб збільшити кількість таких відколів. Крім того, посилюють ефект "відколення" і підводні шторми.
— А що скажете про прогнози підтоплення європейських міст і можливі ризики для України?
— Були гіпотетичні дослідження, де розглядався сценарій раптового й повного танення льодовика Твейтса. Але щоб він реалізувався, температура в Антарктиді мала б зрости на десятки градусів порівняно з нинішніми середніми значеннями. За таких умов у помірних широтах, зокрема й в Україні, клімат став би несумісним із нормальним життям. Тоді вже йшлося б про велику кліматичну катастрофу.
Важливо також враховувати, що льодовик розташований далеко від Європи. І навіть суттєві зміни в його стані не спричиняють миттєвої зміни рівня океану біля європейських берегів. Показово й те, що ми не спостерігаємо катастрофічних втрат суходолу в регіонах, географічно ближчих до Антарктиди — в Австралії, Новій Зеландії, Північній чи Південній Америці, Африці.
— Але ж рівень Світового океану все-таки зростає?
— Так, і в світі є території, які вже страждають від цього процесу. Наприклад, низка острівних держав у Тихому океані. Але ці загальні тенденції лише опосередковано пов’язані з льодовиком Твейтса, і він не є головним чинником.
Якщо брати навіть найгірший із сценаріїв, то йдеться про підвищення рівня Світового океану приблизно на 3 — 3,5 сантиметра між 2050 і 2100 роками. Такі дані наводить,
зокрема, Всесвітня метеорологічна організація, і вони стосуються повільних, довготривалих змін, а не раптової катастрофи. Зважаючи на них, до 2100 року Крим може стати островом — у тому сенсі, що Перекопський перешийок опиниться під шаром води. Але зміни берегової лінії будуть повільними, поступовими, і люди матимуть час до них адаптуватися.
