До 28 лютого проценти в межах цієї програми нараховуватимуться за чинними правилами — у розмірі 10% на всі товари. А починаючи з 1 березня, вона працюватиме за диференційованою моделлю з двома рівнями — 5% і 15% залежно від категорії покупок.
За даними Міністерства економіки, за півтора року роботи “Національного кешбеку” до нього долучилися 4,9 мільйона користувачів, а обсяг покупок українських товарів уже перевищив 63 мільярди гривень.
— Логіка у діях Кабміну, котрий вирішив з 1 березня оновити програму “Національного кешбеку”, є, — каже Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу. — 15% від покупки нараховуватимуть на українські товари в тих категоріях, де імпорт у споживчому кошику перевищує 35%. Йдеться, зокрема, про непродовольчі товари — косметику та засоби гігієни, побутову хімію, товари для дому, для ремонту та будівництва тощо. А також — про окремі продукти харчування (тверді та м’які сири, деякі види макаронних виробів і круп). Тоді як 5% повертатиметься з покупки українських товарів у тих категоріях, де імпорт нижчий за 35%. Це солодощі та кондитерські вироби, безалкогольні напої, аптечні товари, овочі та фрукти, риба, морепродукти.
На сьогодні наш бізнес через обстріли зазнає чималих збитків. Водночас на український ринок заходить імпорт, який успішно конкурує з вітчизняним товаровиробником. З огляду на це, виробники молочної продукції звернулися до уряду з проханням переглянути програму “Нацкешбеку”. За результатом цього звернення і було ухвалене відповідне рішення.
— А чи достатньо коштів на виплати за програмою?
● О. Пендзин:
— “Нацкешбек” фінансується за рахунок резервного фонду Кабміну. Щомісячні виплати становлять приблизно 500 мільйонів гривень. Що більше купувати українських товарів, то більшим буде кешбек. Максимальна його сума становить три тисячі гривень. Щоб отримати стільки, потрібно витратити 30 тисяч гривень.
— На що можна використовувати накопичені кошти “Нацкешбеку”?
— З програми виключено оплату послуг зв’язку, транспорт, — додає Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук. — Тепер зароблене можна використати на комунальні та поштові послуги; купівлю харчових продуктів у магазинах та супермаркетах; лікарські засоби та медичні вироби; книжки та іншу друковану продукцію, благодійність, зокрема на донати для ЗСУ та інші доброчинні цілі.
