Доволі часто пільговики в опалювальний період оформляють житлову субсидію, а в неопалювальний одержують пільгу на оплату ЖКП. Зокрема, якщо влітку виходить “нульова” субсидія. Які нюанси слід враховувати при переході з одного виду державної допомоги на інший? Адже одночасно отримувати ці два види підтримки не вдасться.
— Справді, якщо в неопалювальний період виходить “нульова” субсидія, а особа — пільговик, то одразу обирають пільгу на ЖКП, — розповідає Галина Левицька, заступниця начальника ГУ ПФУ у Львівській області. — Інша річ з переходом із пільги на житлову субсидію. Треба знати, чи розмір останньої покриватиме більше видатків, ніж пільга. У цьому випадку потрібні консультації фахівців Пенсійного фонду. Звісно, якщо не йдеться про знижку 100%.
Тож якщо в неопалювальний період надавалася пільга, а в опалювальний житлову субсидію отримувати вигідніше, то пільговику слід подати заяву і декларацію про доходи. Все як у разі первинного оформлення субсидії. Документи можна подати особисто у будь-якому із сервісних центрів ПФУ, поштою, через вебпортал ПФУ, портал “Дія”. Їх приймають також у Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП) та уповноважені особи виконавчих органів сільських, селищних і міських рад.
— А хто має право на пільгу і в якому розмірі її нараховують?
— Пільги на оплату житлово-комунальних послуг призначаються окремим категоріям громадян відповідно до низки законодавчих актів. І нараховуються у розмірі 100%, 75%, 50% або 25%, залежно від категорії пільговика (котрий є на обліку в Реєстрі осіб, які мають право на пільги) і в межах соціальної норми площі житла та соціальних нормативів споживання послуг.
До прикладу, для осіб з інвалідністю внаслідок війни I, II та III групи — це 100%; для учасників бойових дій і постраждалих учасників Революції Гідності — 75%; для членів сімей загиблих захисників і захисниць України — 50%; для громадян зі статусом “діти війни” (особи, яким на 2 вересня 1945 року було менше як 18 років) — 25%. Перелік категорій осіб, які мають право на пільгу при оплаті житлово-комунальних послуг, доволі великий. Та є певні нюанси.
— Які?
— Пільги на оплату ЖКП деяким категоріям надаються з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї, а іншим — без його врахування. Це передбачено змінами, внесеними у 2024 році до постанови Кабміну №389. Зокрема, без урахування доходів пільги надаються особам з інвалідністю внаслідок війни І, ІІ, ІІІ групи; учасникам бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилося 85 років і більше; учасникам бойових дій і постраждалим учасникам Революції Гідності; сім’ям загиблих (померлих) ветеранів війни та сім’ям загиблих (померлих) захисників і захисниць України.
А от учасникам війни, які мають знижку 50% при оплаті ЖКП, пільги надають з урахуванням доходу. Як і родинам, які виховують трьох і більше дітей (теж мають право на знижку 50%) і багатьом іншим категоріям пільговиків. Для нарахування пільги середньомісячний сукупний дохід цих сімей не має перевищувати 4660 гривень на особу на місяць. Розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2026-му — 3328 гривень) множиться на 1,4 та округлюється до найближчих 10 гривень — 3328 х 1,4 = 4659,2 гривні.
Приміром, багатодітна родина із семи членів (батьки та 5 дітей), сукупний дохід якої за шість місяців становить менш як 195 720 гривень, може розраховувати на пільгу. А якщо їхній дохід становитиме хоча б 195 721 гривню, то сім’ї слід одразу звертатися за призначенням житлової субсидії.
Також варто врахувати, що пільга надається лише якщо її одержувач зареєстрований у помешканні, в якому проживає.
