Пришвидшений вступ України до Європейського Союзу може стати однією з ключових умов припинення бойових дій та реалізації мирного сценарію — про це вже відверто говорять на Заході. “Я б вам цього не повідомляв, якби це не було правдою, — заявив президент Сербії Александр Вучич. — Одним із пунктів мирного плану є те, що Україна приєднається до ЄС 1 січня 2027 року, фактично вже завтра. Буде примусова зміна процедур, правил, усього решта”.
Водночас прем’єр Угорщини Віктор Орбан поінформував, що на саміті ЄС лідерам представили конфіденційний документ Єврокомісії, який передбачає вступ України до Євросоюзу до 2027 року. “У документі також ідеться про плани фінансування України на 800 мільярдів євро та навіть про потенційні додаткові 700 мільярдів євро”, — додав очільник угорського уряду.
Аналітики зауважують, що спеціальна процедура вступу до ЄС, яку розглядають для Києва, передбачає двоступеневу систему: Україна стає членом євроспільноти, але на початковому етапі не матиме права голосу та доступу до деяких фондів спілки. Попри те, є чимало скептиків, які вважають, що пришвидшений вступ України не підтримає чимало держав, зокрема Словаччина та Угорщина.
— Хай це й парадоксально, але членство України в ЄС нині залежить не від стану виконання реформ (зрозуміло, що ми не відповідаємо соціально-економічним і безпековим стандартам), а від геополітичних домовленостей, — каже директор Українського інституту політики Руслан Бортник. — А саме від того, чи буде погоджено угоду між Україною, Європейським Союзом, США і Росією про мирне врегулювання. Вступ до 2027 року можливий як компенсаційний пакет для України у разі її згоди на певні поступки заради миру.
— Це питання справді обговорюють на всіх зустрічах, що стосуються мирного процесу, — додає експерт Аналітичного центру “Об’єднана Україна” Ігор Попов. — Щоправда, лише зі США ми про членство в ЄС домовитися не можемо, тому що це рішення залежить від європейських країн. Як відомо, про пришвидшений вступ України, але з особливим статусом (коли ми є членом ЄС, але на початковому етапі не маємо права голосу), йшлося трохи раніше. На мою думку, таке обмежене членство України в ЄС може стати тим компромісом, який заспокоїть низку європейських країн.
Звичайно, ми будемо боротися за повноцінне членство, але якщо нам поставлять умову “перший рік чи два ви не голосуєте”, то не варто робити з цього проблеми. Будьмо відверті, для України членство в ЄС — це передовсім доступ до структурних фондів. Важливо, щоб ми, як і країни Східної Європи після вступу до Євросоюзу, могли отримувати кошти з фондів вирівнювання, відбудовувати інфраструктуру та підтягувати економічні, соціальні й інституційні стандарти до європейських.
— Чому США зацікавлені у такому сценарії? I чи можуть підтримати його європейці?
● І. Попов:
— Інтерес Америки в тому, що вона тут нічого не втрачає. США роблять крок нам назустріч, але за це нічого не платять, їм це вигідно. Підтримання такого плану логічне і для Європи. Європейці розглядають Україну як щит перед російською загрозою, отож мали б сприймати нас за рівноправного партнера. Формула така: вони спрощують для нас процедури — ми за гроші ЄС зміцнюємо військо і стримуємо велику війну в Європі. Тобто це така собі взаємовигідна річ.
— США давно говорять про те, що Європа має давати раду війні в Україні, бо це проблема європейців, а не американців, — вважає політтехнолог Андрій Золотарьов. — Трамп просто може поставити європейців перед фактом: “Шукайте варіант пришвидшеного членства України в ЄС, а ні — то я вийду з переговорів. І тоді відповідальність за безпеку й фінансування України цілковито ляже на вас”.
● Р. Бортник:
— У США розуміють, що це єдиний по-справжньому компенсаційний механізм для України за ті страждання, які вона пережила під час війни, і за можливі поступки — певне обмеження суверенітету, відмову від НАТО тощо — заради мирного врегулювання. Вступ України до ЄС, безумовно, буде підтриманий широкими колами українського суспільства, перекриє ті важкі кроки, які треба зробити, і дозволить стабілізувати внутрішньополітичну ситуацію. Це також означатиме, що на Європейський Союз ляже головний тягар економічного та інфраструктурного відновлення України. І найголовніше — Україна вже формально ввійде до західної зони впливу, у найближчій перспективі не буде жодного шансу на повернення її під російський контроль.
— Зрозуміло, що в Європі не всі підтримують швидкий вступ України до ЄС. Чи може Трамп натиснути, наприклад, на Орбана?
— Може. Але в нього наразі це не надто виходило, — каже доктор політичних наук Петро Олещук. — Зрештою, якщо говорити про членство в ЄС, це питання все одно вирішуватимуть парламенти країн-членів, зокрема й угорський. Уявімо, що Трамп поговорить з Орбаном. Орбан каже: “Я тебе почув”. А потім парламент не голосує. Знайдеться група депутатів, яка заявить: “Ні, ми все одно проти”. І що з цим робити? Трамп не може формально відповідати за Орбана, Орбан не може формально відповідати за угорський парламент.
● Р. Бортник:
— Так, членство в Євросоюзі вимагає не тільки рішень органів цього об’єднання, а й ратифікації парламентами усіх 27 країн. Але якщо буде укладена угода, тобто буде консолідоване рішення геополітичних гравців, то на таких, як Орбан та Фіцо, тиснутимуть. І навряд чи в Європі знайдеться країна, яка зможе протистояти об’єднаному брюссельсько-вашингтонському тиску. Саботувати й затягувати процес певний час вони зможуть, але повністю зупинити його — ні.
— Вступ до ЄС у межах мирної угоди нам можуть пообіцяти лише в разі територіальних поступок?
● Р. Бортник:
— Ймовірно, що так, але не обов’язково. Якщо буде знайдена інша модель, яка передбачатиме досягнення миру без українських поступок щодо Донбасу, то ми і без таких поступок увійдемо до Євросоюзу. Нікого не цікавлять самі собою поступки щодо Донбасу. Цікавить те, чи погодиться Москва на запропонований сценарій мирного врегулювання. Якщо вона задовольниться якимись іншими поступками, а не територіальними, то й цей варіант спрацює для нашого вступу до Євросоюзу. Наразі справді виглядає на те, що Москва вимагає передусім відходу українських Збройних сил з території Донецької області. Але ми розуміємо, що під час діалогу ситуація може змінитися, і так само можуть змінитися російські вимоги.
— Чи варто нам погоджуватися на неповноправне членство в ЄС, хай і на початковому етапі?
● І. Попов:
— У проєкті мирної угоди є два важливі пункти. Один — це прискорене членство, а другий — швидкий доступ до ринку Євросоюзу. У червні 2025 року Рада ЄС після трьох років торговельних преференцій (коли багато українських товарів надходило до ЄС без мит) повернула тарифні квоти на деякі види української продукції, переважно аграрної. Є ризик, що преференції нам можуть врізати ще. Якщо ж Україна до кінця року стане членом ЄС, це буде вигідно для нашого бізнесу. Ми зможемо на вигідніших умовах торгувати на європейських ринках зерном, курятиною, яйцями, медом, цукром і так далі. Тобто навіть такі малі кроки без формального членства дуже допомогли б українській економіці. І дали б надію, що Європа з нами.
● А. Золотарьов:
— Важливо, щоб обмежене членство в ЄС передбачало фінансову допомогу Україні. Дуже добре пам’ятаю, у якому стані у 1990-х роках перебувала інфраструктура Польщі — вона була не надто краща, ніж в Україні. Але за двадцять років Польща зробила радикальний крок уперед. ЄС “дотягнув” її до свого рівня. Це коштувало 120 — 130 мільярдів доларів. Питання фінансів — головне. А те, коли ми матимемо право голосу, — вже другорядне. Угорщина має право голосу, але не можна сміливо казати, що це дуже успішна країна.
● Р. Бортник:
— Якщо Україну прийматимуть до ЄС у пожежному порядку, то, найімовірніше, вона матиме обмежені права всередині Європейського Союзу. На неї не поширюватиметься стаття 42 (7) статуту ЄС, яка передбачає принцип колективної оборони. І доступ України до європейського ринку праці й інших ринків також буде поступовим. А питання Шенгенської зони й зони євро можуть бути відкладені ще на десятиліття. Ми ж бачимо, що лише тепер деякі члени ЄС, як-от Болгарія, приєднуються до цих зон. Тож навіть в ідеальному випадку інтеграція України до Євросоюзу розтягнеться на десятиліття.
Фінального рішення щодо пришвидшеного членства ще не ухвалено, але це було б величезним досягненням для України та українців. На цьому пункті треба наполягати. Можливість швидкого, ракетного вступу України до ЄС, на мою думку, значно важливіша, ніж поступки заради мирного врегулювання. Адже це визначить історичний курс країни, поверне надію українському суспільству, дозволить нам мати чіткі плани й ресурси для повоєнного відновлення.
