Скарги про зниження доплати педагогам вже надходять і до профільного комітету Верховної Ради, і до Профспілки працівників освіти і науки. У парламенті пообіцяли провести моніторинг виплат учителям у січні 2026 року і проаналізувати, на скільки меншими були надбавки проти грудня 2025-го. “На підвищення заробітних плат держава адресно спрямувала бюджетні кошти, — наголосив голова комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак. — Закликаю громади не маніпулювати надбавками”.
— То чи мають право громади на власний розсуд встановлювати розмір доплати за престижність праці педагогічним працівникам?
— Так, ця надбавка не є фіксованою. Відповідно до постанови Кабміну №373 від 2011 року, вона може становити від 5% до 30% посадового окладу педагогічного працівника, — пояснює секретарка комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа. — Розмір доплати визначають місцеві громади, які отримують освітню субвенцію з держбюджету.
— Чому деякі громади врізають учителям цю доплату?
● Н. Піпа:
— Можливо, вони вирішили скористатися тим, що держава з нового року підвищила вчителям посадові оклади на 30%, і зменшили доплату за престижність праці.
— Мінфін розраховує розмір освітньої субвенції, з якої педагогам платять зарплату, відштовхуючись від посадового окладу вчителя вищої категорії (а це трішки вищий за середній рівень в Україні), і закладає надбавку на рівні 25%, — зазначає заступник голови Профспілки працівників освіти і науки України Сергій Романюк. – Оскільки у школах працюють також педагоги першої, другої категорій, то цих коштів має вистачити на те, щоб платити надбавку за престижність праці всім вчителям на рівні 25 — 30%.
Однак є формула розподілу освітньої субвенції. Тут уряд бере до уваги розрахункову, а не фактичну кількість дітей у класах. Наприклад, у Києві класи зазвичай переповнені. Міносвіти ставить середню наповнюваність для виділення субвенції 27 дітей, а насправді їх 30 у класі або й більше. І виходить так, що якщо є, умовно кажучи, 100 класів, то освітню субвенцію дають із розрахунку на 110 класів. А у сільських регіонах навпаки: наповнюваність може становити 12 дітей у класі, а міністерство виставляє середню наповнюваність 13 дітей. І там на один-два класи недодають фінансування. Тобто виникають перекоси: одним дають субвенцію із запасом, а іншим не вистачає. Це перша причина, чому не всім вчителям сьогодні можуть платити надбавку за престижність праці на рівні 25 — 30%.
Друга причина: відповідно до постанови Кабміну, розмір надбавки за престижність праці має визначати директор закладу освіти. Але насправді ці повноваження перебрали на себе громади, тобто місцеві ради. І тут також трапляються перекоси, адже кожна громада хотіла б зекономити трохи коштів. До слова, на 31 грудня 2025 року залишки освітньої субвенції у межах України становили 4 мільярди гривень, тобто ці гроші не були виплачені людям як заробітна плата.
— Що порадите педагогам, яким з нового року зменшили надбавку?
● Н. Піпа:
— По-перше, варто звертатися з цим питанням до профспілки, до депутата, за якого голосували, до партії, яку він представляє. По-друге, можна самому записатися на прийом до голови громади чи до керівника управління освіти або ж адресувати колективне звернення з проханням, щоб надбавку не зменшували, а залишили на попередньому рівні.
● С. Романюк:
— Якщо грошей немає, то нічого не вдієш. Хіба що місцева влада виділить зі свого бюджету. Щомісяця у 20-х числах ми надаємо обласним організаціям профспілки дані про залишки освітньої субвенції на перше число цього ж місяця, і вони доводять цю інформацію до громад. Лідери профспілок можуть дискутувати з місцевою владою про розмір надбавки, якщо гроші є. Не потрібно тримати залишки до кінця року, бо тоді їх все одно вилучать до держбюджету. Профспілка виконує свою роботу — ми можемо контролювати витрати, вживати заходів для раціонального використання субвенції, надавати неадекватним речам публічності. Але вирішальне слово тут за владою, яка розпоряджається цими коштами.
