“Ми не постачатимемо дизельного пального, доки Україна не відновить транспортування нафти трубопроводом “Дружба” в напрямку Угорщини”, — заявив очільник МЗС країни Петер Сіярто. Водночас прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо повідомив, що усе вироблене в їхній країні пальне надходитиме тільки на внутрішній ринок. Представники обох держав не згадали у своїх промовах про те, що трубопровід був пошкоджений унаслідок російської атаки, і назвали припинення транзиту “політичним рішенням української влади”. Понад те, погрожують тепер ще й заблокувати експорт електроенергії та газу до України.
— Чи може виникнути дефіцит дизелю на наших автозаправках?
— Ні, адже сумарна частка Угорщини та Словаччини у загальному імпорті пального в Україну не перевищує 9%. Для прикладу, торік Польща експортувала до нашої країни понад 2 мільйони тонн дизпального, Румунія — понад 1,4 мільйона тонн, Греція — також майже 1,4 мільйона, Словаччина — майже 630 тисяч тонн, Литва — 566 тисяч, Туреччина — 424 тисячі, інші країни, зокрема й Угорщина, — близько 83 тисячі тонн, — зауважує директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн. — Як бачимо, можна легко замістити обсяги постачання з Угорщини та Словаччини обсягами з інших напрямків. До слова, вже були ситуації, зокрема восени минулого року, коли ці країни припиняли експорт дизпального до України. І тоді нічого надзвичайного не сталося.
— Наскільки ймовірне зростання цін на дизпальне після припинення постачання з Угорщини та Словаччини?
● С. Куюн:
— Якщо дефіциту дизпального не буде, то і вартість його не зростатиме. Інша річ, що ми залишаємось під впливом зовнішніх факторів, як-от світові ціни на нафту. Останніми днями посилюється напруга довкола Ірану, і, як наслідок, вартість “чорного золота” зростає. Тому є імовірність, що ціна дизельного пального також підвищиться. Але не набагато — орієнтовно на гривню. Тобто замість 60 — 63 гривень за літр ціна становитиме 61 — 64 гривні.
— А чи можуть Будапешт та Братислава припинити експорт електроенергії та газу до України? Наскільки це для нас критично?
— Для нас найзручнішими напрямками імпорту газу є польський та угорський, — каже президент Центру глобалістики “Стратегія XXI” Михайло Гончар. — Словацький — значно дорожчий, попри те, що він забезпечує найвищу пропускну спроможність. Україна нині не імпортує дуже великих обсягів газу, як це було, скажімо, на початку реверсних постачань. Обсяги імпорту сягають кількох мільярдів кубів на рік. Для прикладу, торік ми закупили близько 6 мільярдів кубометрів газу. Тому можемо обійтися без його постачання через Словаччину та Угорщину. І натомість отримати газ через польських трейдерів. Як наслідок, програють угорці та словаки, які просто втратять виторг.
Щодо електроенергії, то Фіцо ще позаторік погрожував нам припинити постачання. Але тоді йому пояснили, що уряд чи прем’єр-міністр не мають повноважень на такі дії. Словацький оператор, як і угорський, працюють в інтегрованій мережі ENTSO-E — так званому об’єднанні європейських систем передачі електроенергії. Якщо компанія-оператор самостійно вийде з цієї мережі, то її може чекати анулювання ліцензії з усіма відповідними правовими та регуляторними наслідками. Не кажу вже про втрату фінансової вигоди. Тому думаю, що далі погроз лідери Словаччини та Угорщини не підуть.
