Верховна Рада прийняла за основу і в цілому закон про продовження сплати військового збору на три роки після завершення воєнного стану в Україні. Проект закону підтримали 257 народних депутатів.
Рада продовжила сплату військового збору на три роки
Відповідно до тексту пояснювальної записки, мета закону - створення умов для належного забезпечення функціонування економіки та забезпечення достатніми ресурсами у сфері оборони та потреб України повоєнної відбудови після скасування воєнного стану.
Законопроект передбачає продовження дії військового збору після завершення воєнного стану ще на три роки.
Ставки визначено для таких груп:
- фізичні особи — 5%;
- ФОП 1, 2 та 4 групи єдиного податку — 10% від мінімальної зарплати (у 2026 році — 850 грн на місяць);
- платники єдиного податку 3 групи (ФОП і юрособи) — 1% від доходу.
Як йдеться у пояснювальній записці, реалізація положень законопроєкту за предметом правового регулювання не матиме безпосереднього впливу на ринкове середовище, розвиток окремих регіонів; ринок праці, рівень зайнятості населення; громадське здоров’я, покращення чи погіршення стану здоров’я населення або його окремих груп; екологію та навколишнє середовище, обсяг природних ресурсів, рівень забруднення атмосферного повітря, води, земель, зокрема забруднення утвореними відходами. Водночас прийняття законопроекту дозволить забезпечити наповнення дохідної частини бюджету за рахунок надходження військового збору для належного функціонування економіки.
Міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що законопроект є одним із зобов’язань перед МВФ, і є сподівання, що його ухвалення дозволить успішно провести переговори з фондом.
Умови нової програми МВФ
26 лютого Рада директорів Міжнародного валютного фонду затвердила нову програму розширеного фінансування для України обсягом 8,1 млрд доларів, яка розрахована на чотири роки. За її умовами, Україна має виконати низку структурних зобов’язань перед МВФ.
Серед пріоритетів програми:
- реалізація виваженої фіскальної політики, зокрема заходи щодо посилення мобілізації доходів шляхом створення рівних умов та зменшення можливостей для ухилення від сплати податків;
- забезпечення цінової стабільності та запобігання зовнішнім дисбалансам, зокрема шляхом підвищення гнучкості обмінного курсу;
- збереження стабільності фінансового сектору.
Україна також зобов’язується реалізувати низку амбітних структурних реформ.
Серед них - зміцнення фіскальних інституцій і податкового адміністрування, посилення систем врядування та протидії корупції, розвиток фінансової та ринкової інфраструктури для повоєнної відбудови за підтримки приватного капіталу, а також подальший розвиток ринкової економіки.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
