Міністри енергетики країн ЄС схвалили новий законопроєкт про поетапну відмову від російського газу. Згідно з ним, повна заборона на імпорт газу з РФ почне діяти в Євросоюзі від 1 січня 2028 року. До того часу країни ЄС мають поступово згорнути всі контракти з російськими постачальниками.
— Так, 1 січня 2026 року набуде чинності заборона на поставки газу за новими контрактами (укладеними після 17 червня 2025 року), 17 червня 2026 року — за короткостроковими контрактами, — каже Михайло Гончар, президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”. — І щойно 1 січня 2028 року — за довгостроковими контрактами. Зазначу, що правило стосується як трубопровідного, так і скрапленого газу. Водночас заборона може бути припинена в особливих обставинах, якщо постачання газу до ЄС з інших джерел опиниться під загрозою.
— Заборону на купівлю скрапленого російського газу (СПГ) запроваджено на рік раніше, ніж планувалося, — додає Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук. — Країни ЄС завершать процес відмови від цього товару до 1 січня 2027- го. На ЄС припадає 51% експорту СПГ з Росії. Найбільшими його експортерами є Франція та Бельгія. Не в останню чергу це стало можливим завдяки тиску США на ЄС з вимогою відмовитися від російських енергоносіїв. Важливо: для того, щоб уникнути постачання російського газу під виглядом іншого, ЄС запроваджує систему перевірки походження газу. Компанії повинні заздалегідь подавати документи, які підтверджують, що паливо не з Росії.
— А чому повну заборону на імпорт російського газу ЄС запровадить аж з 1 січня 2028 року, а не раніше?
● М. Гончар:
— На мою думку, основна причина — у прихованому лобізмі великих компаній, які пов’язані з російськими проєктами видобутку та скраплення газу на Ямальському півострові. Передовсім французької компанії TotalEnergies, котра свого часу отримала 20% у російській “Ямал СПГ”. Завдяки французам цей проєкт і увінчався успіхом. Адже РФ не має власних технологій скраплення газу. Те саме стосується британської компанії Shell, котра працює в Росії.
— Як ця заборона вдарить по РФ?
● І. Ус:
— Основа російської економіки — вуглеводні: газ та нафта. Якщо позбавити Кремль можливості заробляти з їх продажу, РФ важче буде вести війну. Для цього бракуватиме коштів.
● М. Гончар:
— Якщо ще п’ять років тому ЄС закуповував 155 мільярдів кубометрів трубопровідного газу на рік, то тепер цей показник сягне максимум 16 мільярдів кубометрів. Водночас, якщо порівнювати з тим самим періодом, частка російського скрапленого газу на європейському ринку зросла. Однак постачанням СПГ, навіть якби не було ніяких санкцій, компенсувати трубопровідні постачання неможливо. Скраплений газ проходить високовартісні стадії переробки, перевезення спеціальними танкерами, а розвантаження й регазифікація в порту дуже здорожчує логістичний ланцюжок. Відповідно, дохідність для Росії операцій зі скрапленим газом у багато разів нижча, ніж постачання трубопровідного газу “Газпромом”.
— Петер Сіярто, міністр закордонних справ Угорщини, заявив, що його країна в суді ЄС домагатиметься скасування цього рішення. Наскільки це реально?
● М. Гончар:
— Судова інституція ЄС працює неквапно. На вивчення позову, якщо він буде, потрібен час. Це може тривати кілька років.
● І. Ус:
— Цілком можливо, що судовий позов подасть і Словаччина. Будапешт та Братислава намагатимуться скасувати згадане рішення. Але маю сумнів, що їм це вдасться.
