Ексчлен забороненої політичної сили ОПЗЖ Анатолій Бурміч, коментуючи рішення Верховної Ради, заявив, що депутат “повинен бути незалежним”, “не має ходити у рваних штанах” і має “їздити на нормальній машині, а не на “Запорожці”. Хоча пан Бурміч — далеко не бідна людина. Торік, скажімо, він заробив 1,8 мільйона гривень, з яких 726 тисяч — зарплата, 726,7 тисячі — відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень, і 90 тисяч гривень — компенсація за проїзд. Більшості українців такі доходи навіть не снилися. Водночас, за даними Автомайдану, НАБУ викрило на корупційних злочинах 34 чинних нардепів ІХ скликання. 26 із них уже на лаві підсудних. Серед фігурантів здебільшого — “слуги” Зеленського.
Зрозуміло, що збільшення у рази виплат народним депутатам обурило військових, особливо тих, хто вже четвертий рік на передовій і щодня ризикує своїм життям. Адже за це солдати отримують максимум 120 тисяч гривень, тобто удвічі менше, аніж депутати прописали в бюджеті для себе рідних.
— Це рішення дуже цинічне в умовах повномасштабної війни, — вважає Олексій Кошель, голова Комітету виборців України. — Таким чином депутати де-факто підвищили собі зарплату. Адже про кошти, котрі вони отримують за роботу з виборцями (раніше ця сума становила 60 тисяч гривень), ніхто не звітує. Законодавство цього не передбачає. Якщо вже підвищувати ці виплати, то має бути запроваджена звітність. Щоб виборці знали, на що саме обранець витратив гроші — на власний добробут чи на депутатську діяльність. Водночас військовим ні на гривню не підвищили зарплату. Дуже несправедливо.
— Ці 200 тисяч гривень на місяць є політичним хабарем, — певен Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”. — Не секрет, що голосів для ухвалення бюджету в Раді бракувало. Тож цілком можливо, що внесена правка про підвищення виплат і спонукала народних обранців проголосувати за основний кошторис країни.
Депутати думали про власні інтереси. Як на мене, це вже останній бюджет, за який голосував нинішній склад парламенту. Бо багато обранців IX скликання не потраплять у Верховну Раду після виборів. Тож не встояли перед спокусою поліпшити свій добробут. І так, військові мають рацію, коли кажуть, що охоронці в супермаркетах заробляють більше за них. На 20 — 30 тисяч з гаком зарплати (а стільки мають військові в тилу) важко знайти охочих служити.
— У середньому нардеп сьогодні отримує 50 — 60 тисяч гривень зарплати на місяць. Виплати залежать від того, скажімо, чи очолює парламентар комітет, фракцію, чи має науковий ступінь, почесне звання, — пояснює Олександр Селіженко, аналітик громадського руху ЧЕСНО. — Як відомо, наступного року зросте прожитковий мінімум, отож зарплати обранців теж підвищаться. Ну і плюс додаткові 200 тисяч гривень. Тобто “слуги” насправді щомісяця отримуватимуть близько 300 тисяч. Солідна сума.
Але варто розуміти, що для більшості парламентарів їхня зарплата не є основою доходу. Про це свідчать депутатські декларації та їхній спосіб життя. Тому теоретично можна припустити: що вища в нардепа зарплата, то менш залежний він від впливу фінансово-промислових груп. Але на практиці ми бачимо геть інше — корупції не поменшало, навпаки, побільшало.
— Маєте на увазі те, що рекордна кількість депутатів нинішнього скликання опинилися під слідством чи дістали судові вироки?
● О. Леонов:
— Так. І тут варто найперше відзначити роботу антикорупційних органів. Депутати не вірили, що проти них можуть порушити кримінальні справи. Досі мали відчуття певної безкарності. Але часи змінилися, НАБУ і САП активізувалися та працюють незалежно.
Щоправда, викриття нечесних на руку парламентарів не дуже зупиняє їхніх колег. Ба більше, деякі обранці стають відомими суспільству саме через причетність до корупції, а не завдяки депутатській роботі.
● О. Кошель:
— Парламент у 2019 році був великою мірою оновлений. Багато обранців, особливо з монобільшості, не мали політичного досвіду. Вони йшли в Раду не займатися законотворчою діяльністю, а збагачуватися. Як результат, 30 — 40% депутатів зі “Слуги народу” стали фігурантами всіляких скандалів, зокрема корупційних, їм висували обвинувачення в недостовірному декларуванні тощо.
● О. Селіженко:
— Зазначу, що після зняття депутатської недоторканності змінилася і процедура оголошення підозри нардепам. Вона стала значно легшою для правоохоронних органів. Раніше, щоб оголосити підозру нардепу, потрібно було, щоб у сесійній залі відбулося три голосування. Перше — за внесення в порядок денний цього питання, друге — саме голосування про оголошення підозри і третє — про обрання запобіжного заходу. Не завжди для цього вистачало голосів.
