Молодика з інвалідністю ІІІ групи й кримінальним минулим ворожа розвідка завербувала на початку 2025 року через застосунок Telegram.
Його кураторкою стала співробітниця ФСБ РФ з нікнеймом “Валерія”. Спочатку вона запропонувала старокостянтинівцю сфотографувати цінники продуктів харчування у магазинах міста й переслати їй фото. Вочевидь, таким чином перевіряла, чи зможе той виконувати складніші завдання. А вони — не забарилися.
Наступним завданням було зняти на відео місцевий військовий аеродром, техніку, яка на ньому розташована, прилеглу територію, засоби охорони. Попри те, що місто з перших днів повномасштабної війни потерпає від систематичних російських обстрілів, молодик без вагань погодився це зробити. 31 січня він під’їхав на велосипеді до аеродрому та, імітуючи телефонну розмову, приховано вів відеозйомку. Камера споcтереження летовища зафіксувала підозрілі дії велосипедиста. За ним почали спостерігати українські спецслужби.
У матеріалах справи зазначається, що шпигун також отримав від кураторки гроші на придбання мобільного телефона й пристроїв живлення. Вона інструктувала його, як замаскувати сотовий з відповідним програмним забезпеченням та павербанками на даху свого будинку й скерувати об’єктив відеокамери в бік військового летовища. Завдяки спеціальному додатку протягом 20 лютого — 5 березня минулого року цей мобільний пристрій працював як мережева камера й транслював в інтернет для російських спецслужб все, що відбувалося на аеродромі, зокрема вильоти бойових літаків, безпілотників та іншої авіаційної техніки. За це кураторка заплатила агентові 25 тисяч гривень.
На суді молодик свою вину визнав частково. Розповів, що у Telegram знайшов пропозицію роботи — фотографувати в магазинах цінники продуктів і побутової хімії. За виконання цього завдання отримав через криптогаманець 600 гривень. Також чоловік повідомив, що кураторка просила його встановити відеокамеру з безперебійним блоком живлення біля залізниці в Хмельницькому, щоб можна було в режимі онлайн стежити за рухом потягів. Але він туди не поїхав, а збрехав, що начебто камеру встановив, однак зображення немає через відсутність сигналу. Та коли після зйомки військового летовища та встановлення відеокамери на даху будинку йому не заплатили, заблокував кураторку й видалив з нею переписку. Через декілька днів отримав повідомлення від незнайомця, який відрекомендувався керівником “Валерії”. Той запевнив, що за подальшу співпрацю платитимуть по 15 тисяч гривень щомісяця. Після цього молодик відновив контакти з кураторкою.
Обвинувачений виправдовувався: не знав, що виконує завдання ФСБ, позаяк “Валерія” спілкувалася українською мовою. Вважав, що з ним переписується співробітниця СБУ й він запобігає вчиненню крадіжок з військового аеродрому. Молодик стверджував, що його метою було заробити гроші, а завдавати шкоди безпеці України він не хотів.
Та зміст переписки з кураторкою свідчив: підсудний добре знав, на кого насправді працює. Він не раз проявляв ініціативу у виконанні поставлених завдань, активно обговорював їх із представницею російської спецслужби, пропонував варіанти маскування камери.
За державну зраду Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області відправив молодика до в’язниці на 15 років (з конфіскацією майна).