Колишній вчитель математики Іван Плотиця із села Війтівці, що на Вінниччині, не дочекався з передової свого сина — 29-річного Сергія. Навесні минулого року захисник поліг на Донеччині. А що забрати тіло з поля бою не було можливості, донедавна він вважався безвісти зниклим.
“Мій син не служив строкову службу, бо мав проблеми із серцем. Коли почалася велика війна, Сергія не хотіли брати у військо. Але він наполіг. Разом з побратимами проходив навчання в Іспанії, там узяв позивний “Торо”. Опісля син служив в одному з підрозділів ЗСУ. За хоробрість отримав нагрудний знак “Золотий хрест” від головнокомандувача, — розповідає батько воїна і волонтер Іван Плотиця. — 15 травня 2024 року відбувся бій у районі села Костянтинівка. Завдання було надскладне, але Сергій був одним з тих, хто не відмовився. Разом із побратимами син відбив три штурми, а потім почався сильний обстріл. Усі, хто був на позиції, загинули. Але не здали її. Відтоді Сергій вважався безвісти зниклим, хоча я бачив фото його тіла — окупанти у свої групи скидали. Все одно жевріла надія на диво... Але недавно мені повідомили, що на одному з тіл, яке привезли до моргу Вінниці, знайшли жетон із моїм номером телефону”. (Результати ДНК-експертизи підтвердили, що тіло належить Сергію Плотиці. 5 серпня воїна поховали. — Авт.).
Попри біль від втрати, батько не опускає рук. “Моєму синові вже нічого не треба. Але допомоги потребують інші діти, які зараз воюють. Я зубами рвав би ворога, але вже зуби не ті. Старий, а війна любить молодих і здорових. Втім, завжди можна знайти можливість, як то кажуть, подавати набої, — зауважує співрозмовник. — Тому активно збираємо кошти захисникам на машини, дрони, РЕБи. Ось днями завершив збір на автомобіль для підрозділу 80-ї бригади, підпорядкованому “Вовкам да Вінчі”.
Нещодавно Іван Плотиця задумав відправити на передову іменні дрони. Волонтерові вдалося зібрати 300 тисяч гривень і закупити 30 безпілотників. А виготовили “бойові пташки” вчителі фізики — Ігор Вітюк та Микола Заболотний. Вартість одного БпЛА — 10 тисяч гривень. Дрони передали батальйону безпілотних систем, в якому служить їхній земляк В’ячеслав Лінник.
“Такий FPV-дрон символізує подяку і пам’ять. Це помста за кожного, кого вбила Росія, — каже Іван Плотиця. — Вважаю, що ворог має боятися навіть наших мертвих воїнів. На дронах викарбувано імена полеглих бійців не лише з нашої громади, й із сусідніх. Наприклад, на три безпілотники на честь воїна В’ячеслава Мізина із Широкої Греблі кошти дали його рідні й випускники школи №1 у Хмільнику. Є дрон з іменем Андрія Ситника з Дніпра, бійців Юрія Гончара, Олександра Задорожнюка та Леоніда Лясового із села Березна Хмільницької громади. Особливими гостями під час передачі дронів стало молоде подружжя Хіньових. Своє сімейне життя вони вирішили розпочати з благородного вчинку й задонатили усі кошти (20 тисяч гривень), зібрані під час весільної традиції “хлопчик чи дівчинка”, на ці іменні безпілотники”.
