П’ятеро колишніх військовослужбовців згуртувалися у команду та виконують побутові й господарські роботи для родин, які найбільше цього потребують. Для самих ветеранів це й важливий крок до повернення у цивільне життя.
Ветерани познайомилися у центрі психосоціальної підтримки “Життя”, а згодом вирішили започаткувати спільну справу. “Під час однієї із зустрічей ми говорили про те, що нині багато родин залишилися без сильних рук: у когось чоловік на фронті, хтось зник безвісти, а хтось загинув. Тож подумали, що людям може знадобитися наша допомога, — розповідає ветеран, керівник громадської організації “Код сили ветеранів” Віталій Безрук. — Але найголовніше — цей проєкт допомагає самим ветеранам адаптуватися у соціумі”.
Віталій служив у 77-й аеромобільній бригаді Десантно-штурмових військ. Повернувся з фронту два роки тому. “Коли ти повертаєшся додому, бачиш ніби два світи: ось була війна, а ось — зовсім інше життя, де здається, що мін, ракет і дронів немає. Психологічно це дуже важко, — пояснює. — Після фронту багато ветеранів ще й втрачають можливість повернутися до своєї цивільної роботи через поранення чи інші причини. Ми хочемо допомогти їм соціалізуватися. Ідея також у тому, що серед своїх адаптація до мирного життя відбувається швидше. Плюс через допомогу іншим ти відчуваєш, що знову комусь потрібен, що ти знову корисний і бачиш результат своєї роботи”.
Починали ветерани з малих, дрібних робіт. І вже за перші два тижні отримали понад 40 викликів. “Якщо є проблеми з дверима, замками, вікнами, немає можливості викликати електрика — ми беремося за це. Звертаються й щодо ремонтів, то будемо пробувати формувати команду для таких замовлень, — ділиться Віталій Безрук. — Наразі більшість робіт безплатні. Паралельно хлопці поступово пробують виходити й на комерційні замовлення. Але насамперед команда допомагає людям похилого віку, маломобільним жителям громади, малозабезпеченим родинам, сім’ям військовослужбовців, родинам загиблих, безвісти зниклих і полонених захисників”.
51-річний ветеран Олег Ткачук, не вагаючись, долучився до цієї соціальної ініціативи. Каже, що в такий складний час дуже важливо підтримувати одне одного. “Беремося за будь-яку роботу: щось перевезти бусом, забрати доставку з пошти, перенести важке, допомогти зі складанням меблів. Інколи це забирає декілька годин, — усміхається співрозмовник. — У більшості випадків грошей за замовлення не беремо, хіба що на матеріали”.
У складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади Олег пройшов майже увесь фронт. Зі служби звільнився у 2024 році. “У квітні 2022-го стояв на обороні Сіверськодонецька та Лисичанська, — згадує ветеран. — Брав участь у звільненні населених пунктів на Херсонщині, на Бахмутському напрямку, на Харківщині. На війні в мене серйозно погіршилося здоров’я. Тепер разом з іншими ветеранами адаптуюся до цивільного життя”.
У команді є і ветерани з інвалідністю. “Наприклад, захисник Вадим Колба на війні втратив ногу. А Павло Смицький унаслідок поранення не може говорити... Фізична робота — це своєрідна реабілітація. Тож запрошуємо всіх охочих. Навіть якщо хтось чогось не вміє — навчимо”, — запевняє Віталій Безрук.
