Таке дійство у Великий піст миряни храму святого Миколая УГКЦ у Калуші вже 13 років поспіль показують у різних селах і містах Івано-Франківщини, Львівщини й Тернопільщини.
Ініціатором вистави став тоді ще дяк, а нині адміністратор парафії святого Миколая, отець Андрій Ляхович. Передував Хресній дорозі виступ з вертепом на конкурсі в Івано-Франківську. “Коли ми згодом верталися додому, то вирішили, що покажемо людям ще щось”, — каже Оксана Ляхович, дружина отця Андрія.
Уперше театралізоване дійство про останні земні дні Ісуса Христа презентували у 2013 році учасники християнської молодіжної спільноти “Дар”, що діяла при храмі святого Миколая. Тоді було аж вісім виїздів за час сорокаденного посту. Перший — у прикарпатське село Ріп’янка. Ще лежав великий сніг і було дуже холодно. Автобус з самодіяльними акторами не міг проїхати до церкви. Жителі села зібралися та розчистили дорогу. Попри зимову погоду, виступали надворі. Всім це дуже запам’яталося. До речі, ніхто з учасників дійства тоді не застудився.
Хресна дорога, як відомо, складається із 14 стацій. Це молитовні роздуми-зупинки, що символізують окремі епізоди останнього шляху Ісуса Христа на Голгофу. Кожна зупинка у дійстві калушан закінчується уривками вірша авторства отця Андрія. Вірш написаний у формі вінка сонетів. Причому останні рядки кожного вірша є початком наступного.
У виставі 24 персонажі, серед яких Ісус, Божа Матір, Вероніка, Симон з Киринеї, Пилат, Воїни, Кати та інші. У дійстві беруть участь діти та дорослі віком від 8 до 32 років. Перед виступами актори зазвичай йдуть до сповіді та причащаються. “Розподіл ролей відбувається якось інтуїтивно, — розповідає священник. — Я вже знаю добре людей, які зголошуються до участі у Хресній дорозі, та пропоную їм ролі. Зазвичай самодіяльні актори грають кілька років поспіль”.

Атрибути й костюми для дійства спочатку допомогли зробити батько та родичі отця Ляховича, кожного року їх оновлюють. Музичне оформлення вистави також підготував сам отець Андрій, використовуючи церковні пісні Великого посту.
Репетиції розпочинаються з молитви, отець Андрій ще раз перечитує сценарій, актори згадують ролі, прочитують кожну дію, проговорюють і повторюють рухи. “Можемо проводити Хресну дорогу на подвір’ї біля храму або ж йти селом. Деколи йдемо і кілька кілометрів, найбільша відстань — 8 кілометрів”, — каже отець Андрій.
Театралізована Хресна дорога у виконанні парафіян храму святого Миколая завжди справляє неабияке враження на присутніх. “Люди глибоко переживають усе, через що довелося пройти Ісусу, усвідомлюють Його велику любов до нас, задля якої Він, Божий Син, дав Себе розіп’яти на хресті, — каже священник. — Часто глядачі плачуть. Буває, що люди ледь не за руки хапають “воїнів”, аби вони “не чіпали Христа”. За 13 років аматори презентували 110 вистав. Тривалість дійства — від півтори до двох з половиною годин”.
Від початку повномасштабного вторгнення під час театралізованих виступів проводять ще й благодійний збір на ЗСУ. У середньому актори-аматори щороку збирають 40 — 50 тисяч гривень для захисників.