Його шаленій популярності сучасні актори можуть тільки позаздрити. Де б і коли б не з’являвся Сергій Іванов, його всюди впізнавали. А все завдяки одній ролі — “Кузнєчіка” у культовій стрічці Леоніда Бикова “В бій ідуть лише старі”.
Коли твій тато філолог (як і дідусь), а мама хімік, логічно було би обрати одну з двох професій. Тобто стати філологом або хіміком. Проте в нашому випадку проста житейська логіка не спрацювала. Учорашній школяр вирішив здивувати рідних та знайомих і подався в актори.
“Я не знаю, що йому стрілило в голову, — з усмішкою каже Лариса Піша, сестра зірки. — До театрального інституту брат вступив самостійно й батьки дізнались про все вже постфактум. Це було справді несподівано, адже він не займався у жодних гуртках і ніколи не говорив про бажання стати актором. Мабуть, це було миттєве рішення. До речі, як і в мене, коли я вирішила стати художницею...”
Звучить доволі дивно, але викладачі мистецького вишу зазвичай не вітали, а деякі взагалі забороняли студентам зніматись. Проте Сергію Іванову пощастило — курсом керував Микола Мащенко з кіностудії ім. Довженка. Потім він зніматиметься і в нього, але дебютує у фільмі іншого режисера, причому свого однофамільця — Віктора Іванова, відомого за комедією “За двома зайцями”. Початок було покладено!
У фільмографії народного артиста України — шість десятків стрічок. Йому поталанило працювати з Романом Балаяном, Вадимом Іллєнком, Леонідом Осикою... Одне слово, з найвідомішими й найавторитетнішими. Проте, знімаючись у них, Сергій Іванов дозволяв собі “вольності”. “Пригадую, на майданчику фільму “Дачна поїздка сержанта Цибулі” він сперечався з режисером Миколою Літусом, — ділиться “довгоносик” Віктор Андрієнко, який з’явився у цій комедії в епізоді. — Тоді зняли три варіанти однієї сцени й найкращою виявилась та, що пропонував Сергій...”
Проте в яких фільмах Іванов не знімався б, його візитівкою залишалась картина “В бій ідуть лише старі”. Це був щасливий квиток, який випадає не кожному в житті. Кажуть, на роль “Кузнєчіка” багато хто пробувався (слова “кастинг” у нас тоді ще не знали), але Леонід Биков зробив свій вибір, поціливши — як і з усіма іншими акторами — в десятку. Щось він побачив у довготелесому хлопцеві зі щирою усмішкою...
“Той фільм я дивилась разів із п’ятдесят і він справді геніальний, — зазначає Лариса Піша. — Характер героя, якого зіграв мій брат, дуже близький до нього в житті. Хоча Сергій, якщо чесно, не любив цю роль, бо вона “перекрила” подальшу кар’єру. Тобто режисери бачили його передовсім у тому амплуа”.
Та, як би там не було, популярному акторові гріх було б скаржитися на брак ролей. У найактивніші роки на екрани виходило до чотирьох фільмів з його участю. В основному Сергій Іванов знімався у рідному Києві, але його запрошували й на інші кіностудії. Одне слово, він жив на валізах — між аеропортами і вокзалами. Звісно, це не могло не позначитися на приватному житті.
У зірки було три шлюби. Перший — студентський — протривав лише рік. Другий — із балериною — вісім. Натомість третій — чотирнадцять. Вони познайомились на пароплаві й це не було кохання з “першого погляду”. Ба більше: майбутня дружина намагалася всіляко “відшити” залицяння відомого артиста. Втім виявилось, що насправді він не такий, яким видавався на перший погляд.
“Третій шлюб був щасливим, — каже Лариса Піша.— До речі, дружину звали так само, як і мене. Брат часто жартував: мовляв, у мене була сестричка, але вона змінила прізвище. Тож мені довелося одружитися з її тезкою, щоб у мене була Лариса Іванова. (Усміхається). У них народилася донька, яку він дуже любив... Втім, брат недовго був щасливим, оскільки помер у 48 років”.
“Я бачив його за тиждень до смерті, — ділиться Віктор Андрієнко. — Сергій приїхав з якихось телезйомок та був у гарному настрої. Як завжди, багато жартував, він взагалі мав чудове почуття гумору. Хто б міг подумати, що невдовзі його не стане”.
Уславленого актора підвів “мотор”. Його дідусь також мав кардіологічні проблеми, але прожив — як і бабуся — до 90 років. Натомість їхньому онукові не судилося стати довгожителем. Ішемічна хвороба серця не залишила шансів. У Сергія Іванова стався черговий приступ, “швидка” доправила його в лікарню, де киянин і помер.
“Це був актор з яскравою індивідуальністю, — зазначає народна артистка України Лариса Кадочникова. — Смішний, зворушливий, добрий, прекрасний. І дуже шкода, що його життя так рано обірвалося”. 22 травня Сергію Іванову, в якого закохувались мільйони глядачів (передовсім, звісно, жіноча половина), виповнилось би 75 років.
