Економічна нерівність між регіонами посилюється, є ризик появи так званих депресивних зон — про це йдеться в Інфляційному звіті Нацбанку.
Фахівці кажуть, що війна вже розділила регіони за рівнем безпеки, руйнувань та економічної активності.
Найбільше постраждали прифронтові області — Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Херсонська та Запорізька, а також прикордонні — Сумська і Чернігівська. Водночас західні регіони стали центрами концентрації бізнесу, робочої сили та капіталу. У НБУ застерігають, що без додаткових стимулів прифронтові території можуть увійти у затяжну стагнацію з відпливом населення та браком інвестицій.
— В Україні ще до війни вимирали села і малі міста, — каже кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — Унаслідок закриття гірничих підприємств на Донбасі, у Львівській та Волинській областях шахтарські містечка перетворювалися на депресивні населені пункти. Нині проблеми зросли через війну.
Через постійні обстріли та руйнування підприємства з прифронтової зони переводять свою діяльність у безпечні області. Оскільки у депресивних регіонах немає роботи, то економічно активне населення також виїжджає звідти. Залишаються переважно пенсіонери. У прифронтових населених пунктах занепадають торгівля, транспорт та сфера послуг. Люди не можуть купувати потрібні їм товари та набувати послуги. Погіршується стан інфраструктури, руйнуються дороги, житлово-комунальне господарство, закриваються школи та лікувальні заклади. Життя стає нестерпним.
— Які проблеми, як наслідок, виникають для країни?
— Кризові регіони потребують постійних дотацій від держбюджету, а країна не може в повному обсязі використовувати свої природні багатства та трудові ресурси. У разі продовження тенденції формування депресивних зон зростатиме напруга між заможними і відсталими регіонами. Заможні регіони будуть незадоволені тим, що держава за їх рахунок фінансує дотаційні регіони.
До слова, дуже негативні наслідки матиме закриття більшості шкіл та дитячих садків у Херсоні, рішення про що було нещодавно ухвалене. Це лише збільшить відплив населення з міста.
— Як запобігти занепаду прифронтових сіл та містечок?
— На жаль, під час війни прифронтова зона перебуватиме у депресивному стані. Влада може хіба що підтримувати там життя, забезпечуючи надання соціальних послуг, функціонування системи ЖКГ, навчальних та медичних закладів, організовуючи транспортне сполучення, роботу поштових і банківських відділень.
Держава повинна підтримувати малий бізнес у прифронтовій зоні, скасовуючи податки, надаючи гранти та пільгові кредити. А після війни має бути розроблена комплексна програма розвитку регіонів, які найбільше постраждали унаслідок бойових дій. Саме туди варто буде спрямувати левову частку коштів на відбудову.
Хай там як, але слід бути готовими до того, що значна частина підприємств, які перебралися у спокійніші регіони, назад вже не повернуться.
