За даними ВООЗ, депресивні розлади щороку діагностують у понад 300 мільйонів осіб у світі.
— Нерідко медичним терміном “депресія” називають сум, тугу, пригніченість, безпорадність, — розповідає Віталій Закладний, лікар-психіатр, психотерапевт. — А проте депресія входить до переліку психічних хвороб та пов’язана з певними біохімічними змінами в організмі. Одним із механізмів розвитку цієї хвороби є знижений рівень дофаміну — нейромедіатора мотивації, задоволення та винагороди.
Депресія доволі часто стає наслідком психотравматичної події (втрати близької людини, роботи, розлучення тощо). Можливе “накладання” актуальних переживань на минулі. Наприклад, людина через війну втрачає здоров’я, працездатність, стосунки і саме тоді долинає відгомін певних напівзабутих дитячих психотравм.
— Чи може про депресію свідчити те, якими кольорами людина себе оточує? Ось, наприклад, одну з читачок нашої газети непокоїть, що її молодий брат пофарбував стіни у чорний колір, вікна зашторив темно-синьою тканиною, працює вночі, спить удень, ні з ким не бачиться і нікуди не виходить.
— Гадаю, дівчина недарма непокоїться, і ключове питання — не так темні кольори стін (хоча й це тривожна ознака), в яких живе людина, а її бажання відгородитися від світу, — зауважує Антоній Мельник, кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології і психодіагностики Волинського національного університету імені Лесі Українки. — Це дуже поширена тенденція. Такий прояв депресії характерний і для цивільних, і особливо для демобілізованих військових, які не знаходять себе у звичайному житті, замикаються в собі.
Загалом прояви депресії різні. Буває, що навіть рідні не можуть зрозуміти, що коїться з близькою людиною. Часом її стан оточення лише дратує. Водночас депресія “заразна”, тобто якщо хтось у близькому колі має цю проблему, то з великою ймовірністю її матимуть інші. Це так звана співзалежність.
— А чи правда, що буває замаскована депресія?
● А. Мельник:
— Так. Людина скаржиться на мігрень, втрату апетиту, порушення травлення, біль у животі. Але терапевти, гастроентерологи не бачать причини негараздів і добре, якщо скеровують пацієнта до психотерапевта, психолога.
— Позбутися депресії без медичних препаратів — можливо?
● А. Мельник:
— Є такий простий проєктивний тест. Намалюйте батарейку і уявіть, що її заряд — ваш психологічний ресурс. На скільки відсотків вона розрядилася? У лівій колонці занотуйте фактори, які допомагають вам підживлюватися (природа, спілкування з друзями, прослуховування музики, відвідування церкви тощо), а праворуч — те, що найбільше виснажує (остогидла робота, тяжкі сімейні обов’язки, постійний моніторинг новин і т. д.). Це допоможе визначити, що треба (якщо це можливо) звести до мінімуму. Якщо депресія легка, такий метод може допомогти.
— А сезонна депресія — це правда чи міф?
● В. Закладний:
— Така проблема справді існує, і найчастіше виникає вона восени та взимку через нестачу сонячного світла і зниження рівня нейромедіатора (“гормону щастя”) серотоніну. Звідси симптоми сезонної депресії — постійна втома, сонливість.
— Чи може депресія призвести до патологічних змін в організмі?
— Так. У людей, які постійно перебувають у пригніченому, стресовому стані, у крові зростає вміст певного протеїну. Він є захисною відповіддю організму на стрес, але водночас бере участь в утворенні ракових клітин і поширенні метастазів.
Крім того, депресія призводить до дисбалансу продукування гормонів (стресові домінують), що пригнічує імунну систему. Вона втрачає здатність вчасно реагувати не лише на інфекції, а й на появу мутованих клітин. Тому, якщо вийти з депресивного стану самостійно не вдається, варто звернутися до фахівців.
