Загальна слабкість, температура під 39°С, біль голови. 58-річний житель Львівщини думав, що застудився, адже працює на складі продуктового ринку, де умови, як то кажуть, аж ніяк не тепличні. Сподівався, що швидко одужає, але хвороба прогресувала. На четвертий день усе тіло покрилося дрібними підшкірними крововиливами, з’явилися біль у м’язах, животі, нудота, блювання, діарея. Пацієнта госпіталізували, лабораторне дослідження крові підтвердило у нього хантавірусну інфекцію.
За подібним сценарієм розвивалася недуга й у львів’янки середнього віку. Майже тиждень жінка намагалася самотужки впоратися із “зимовою застудою”, але ніщо не допомагало. Температура не падала, симптоми наростали: з’явилися висип, біль у спині. Аналіз сироватки крові теж указав на хантавірус. Ця пацієнтка інфекційного відділення, як з’ясувалося, регулярно купує овочі і фрукти на продуктовому ринку, поряд з яким живе.
Торік в Україні люди частіше, ніж у попередні роки, інфікувалися хантавірусом. Найбільше випадків фіксували на Сумщині, у Харківській та Чернігівській областях. З чим це пов’язано?
— Носіями хантавірусу є мишоподібні гризуни. Він міститься в їхніх фекаліях, сечі, слині, — пояснює лікарка-епідеміологиня Ольга Чудінова. — Людина може інфікуватися кількома шляхами: вдихнувши пил з вірусними частинками, випивши води з джерела, біля якого живуть миші, пацюки. Якщо скуштувати немите яблуко чи грушку, на поверхні якої причаївся хантавірус, — зараження теж гарантоване. Як і при потраплянні інфекції на слизову оболонку очей або на ушкоджену шкіру.
Доволі поширене місце, де можна набратися цієї інфекції, — підвал чи склад, в якому зберігаються картопля та інші овочево-фруктові запаси. Вони приваблюють мишей, а вірус може бути активним у навколишньому середовищі, зокрема в сухому пилу, від кількох днів до кількох тижнів.
— Чим небезпечний хантавірус?
— Потрапляючи в організм людини, він уражає кровоносні судини, особливо в легенях, спричиняючи їх проникність і витік рідини, що може призвести до набряку та гострої дихальної недостатності (хантавірусного легеневого синдрому, скорочено ХЛС) або геморагічної гарячки з нирковим синдромом (ГГНС).
ГГНС починається різким підвищенням температури, хворий відчуває слабкість, біль у м’язах, голові, згодом порушується робота нирок. Можливий геморагічний синдром (носові кровотечі, крововиливи у склеру, висипи на шкірі через ушкоджені капіляри). У важких випадках настає гостра ниркова недостатність.
Хантавірусний легеневий синдром стартує як застуда або грип: з гарячки, кашлю, болю в тілі. Але за кілька днів стан різко погіршується — з’являються задишка, набряки легень, дихальна недостатність. Без своєчасного лікування, як і у випадку ГГНС, це може призвести до смерті.
— Чи може хворий на хантавірус заразити інших?
— Від людини до людини ця інфекція не передається. Але люди, які живуть і працюють у місцях, де вільно бігають гризуни, можуть занедужати майже одночасно. Ось деякі з факторів, які підвищують цей ризик: прибирання (наприклад, підмітання) у підвалах, на горищах, у дачних будинках, де тривалий час ніхто не жив. Під час повітряної тривоги чимало людей шукають прихистку у підвалах житлових будинків. Облаштовуючи там укриття, треба подбати про пастки для гризунів і про те, щоб не було пилюки.
Симптоми хантавірусної інфекції з’являються, як правило, через два-чотири тижні після зараження. І найнебезпечніше, якщо під час цього інкубаційного періоду людина заразиться якоюсь респіраторною вірусною інфекцією. Тоді симптоми будуть змішаними і на першому етапі важче буде поставити діагноз.
