Львів’янка Тетяна тривалий час не могла завагітніти, тож вже змирилась із тим, що ніколи не стане мамою. Аж раптом у 46 років сталося диво — вона дізналась, що носить під серцем первістка. Однак під час першого УЗД лікарі виявили в жінки фіброміому матки чималих розмірів.
— Всупереч віку, що позначається на репродуктивному здоров’ї, Тетяна завагітніла природним шляхом. Але її радість змінилась на хвилювання, коли почула діагноз: багатовузлова фіброміома матки. Це доброякісна пухлина, яка розвивається на фоні генетичної схильності, гормонального дисбалансу чи порушення обміну речовин, — розповідає акушер-гінеколог Михайло Івасівка, завідувач пологового відділення Лікарні святої Анни (Перше ТМО Львова). — Загалом же фіброміома може провокувати больові відчуття внизу живота, часто виникають кров’янисті виділення чи довготривалі менструальні цикли, відбувається збільшення об’єму живота.
Вузли можуть рости як назовні матки, так і всередині неї. Малими вважаються вузли до 2 сантиметрів, вони не становлять небезпеки, при тім жінка може завагітніти, виносити й самостійно народити дитину. А от більше як 10 сантиметрів — це вже великі вузли, що можуть стати на заваді заплідненню й виношуванню дитини. Тоді постає питання про видалення фіброміоми.
Оскільки це гормонозалежна пухлина, під час вагітності на фоні посиленого кровопостачання матки й гормональних навантажень фіброміома може збільшуватись і призводити до деформації живота (він стає горбистої форми). Окрім того, у вузлі можуть відбутись вторинні запальні зміни, які теж провокують ускладнений перебіг виношування дитини. А після пологів фіброміома загрожує розвитком масивної кровотечі.
Зауважу, що в період менопаузи в організмі жінки знижується рівень статевих гормонів, зменшується матка, відтак можуть зменшитись і фіброматочні вузли. Буває, хоч і зрідка, що ця пухлина перероджується у злоякісну. Тому двічі на рік варто проходити обстеження у гінеколога.
— А як поводилась фіброміома під час вагітності Тетяни?
— Пухлина стрімко збільшувалась. У пацієнтки було багато вузлів, одні росли назовні матки (що не становило небезпеки для вагітності), інші — всередину, п’ять з яких мали чималі розміри — до 25 сантиметрів. Вони деформували порожнину цього органа. Це могло призвести до порушення живлення плода й затримки його росту, переривання вагітності, відшарування плаценти, передчасних пологів. На щастя, жінці вдалось виносити дитину. А на 38-му тижні вагітності ми ухвалили рішення провести кесарів розтин — однією з причин стало неправильне положення плода. У нього було ніжне передлежання (тазове передлежання може бути сідничним, змішаним і ніжним), що могло статись саме через велику фіброміому матки. Ще одним показом до операції були великі вузли, які можуть перешкоджати природним пологам.
Ми попередили пацієнтку, що проведемо розширену операцію, під час якої ще й видалимо найбільші вузли. Хоч були й чималі ризики, як-от розвиток кровотечі, атонія матки (нездатність м’язових стінок скорочуватися після народження дитини), що, зрештою, могло призвести до видалення цього органа. До прикладу, якось пацієнтці через фіброміому провели кесарів розтин, з дитинкою все було добре, але матку довелось видалити.
У цьому ж випадку все минуло добре. На світ з’явився здоровий доношений хлопчик вагою 2800 грамів, який одразу почав самостійно дихати. Пацієнтці видалили п’ять великих вузлів, а матку вдалось зберегти. До слова, це була одна з найбільших фіброміом у моїй практиці. Невдовзі маму з синочком виписали додому. Батьки назвали первістка Северином, оскільки ще під час внутрішньоутробного розвитку він активно реагував саме на це ім’я.
