Багатьом знана ситуація: потрібне слово крутиться на язиці, а згадати його не вдається. Або ж ви приїхали в супермаркет на закупи і зі списку потрібних речей можете пригадати лише половину. Чи на іспиті не здатні відповісти на запитання, хоче впевнені, що вчили цю тему. До такого стану може призвести затяжний стрес.
Учені з Інституту хвороб Альцгеймера та нейродегенеративних хвороб імені Гленна Біггса при Університеті Техасу з’ясували, що гормон кортизол, який під дією стресу виділяється у великому обсязі, призводить до змін у білому мозку (один із двох головних компонентів центральної нервової системи поряд із сірою речовиною) і знижує когнітивні здібності навіть у людей молодого віку, спроможність концентрувати увагу, запам’ятовувати й аналізувати нову інформацію.
— Постійно високий рівень кортизолу негативно впливає на нейрони (це клітини головного мозку, які передають електричні та хімічні сигнали і відповідають, зокрема, за формування думок, емоцій, спогадів). Через це мозку стає набагато важче засвоювати нову інформацію, опановувати нові навички, — зауважує Антоній Мельник, кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології і психодіагностики Волинського національного університету імені Лесі Українки. — При хронічному нервово-психологічному перенавантаженні найчастіше з’являються проблеми з короткочасною пам’яттю — стає важко згадати, що ви читали кілька хвилин тому, або ж відтворити в голові поточні завдання та плани.
Негативний ефект нерідко спричиняє і гострий стрес (сильна емоційна реакція на певну трагічну подію), він навіть може призвести до провалів у пам’яті: ретроградної і антероградної психогенної амнезії. Перший варіант — людина не може пригадати події минулого, що передували інциденту. Вони наче стерті з пам’яті. Другий варіант — це нездатність запам’ятовувати нову інформацію, хоча давні події пам’ятаються добре. А буває і генералізована амнезія, внаслідок якої люди взагалі забувають, хто вони і звідки. Це наче втратити себе.
— Часом людина хоче щось неприємне забути, а їй це не вдається. Чому?
— Йдеться про флешбеки — мимовільні, нав’язливі спогади про травматичні або дуже емоційні події. Усе таке реалістичне, що здається, наче ви знову проживаєте цей досвід, у теперішньому часі. Флешбеки — один із ключових симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Таке часто трапляється з військовими, які пройшли крізь випробування фронтом, із цивільними жертвами злочинів. Людина намагається не згадувати пережитого, але воно приходить у снах, виринає з пам’яті у стресовій ситуації.
— Що робити, аби вплив стресу на пам’ять не був аж таким відчутним?
— Насамперед треба нормалізувати сон. Повноцінний нічний сон — ідеальний фізіологічний, генетично закладений спосіб відновити психіку після денного напруження. Найкраще ми відпочиваємо під час сну зі приємними сновидіннями. Висиплятися потрібно, по змозі, регулярно. Хронічне недосипання негативно впливає на здатність концентрувати увагу, на пам’ять.
Та навіть одна безсонна ніч може чинити негативний вплив на наш мозок. Нерідко студенти, школярі намагаються надолужити прогаяне напередодні іспитів і засвоїти максимум інформації, сподіваючись на “силу адреналіну”. Так, цей стресовий гормон на якийсь час загострює реакцію, підвищує пильність і концентрацію. Але “переварити” велику кількість нової інформації він не допоможе. Потрібен час, щоб вона засвоїлася. І що більше людина виснажена безсонням, то довше це триває. Трапляється, що, вже вийшовши з екзаменаційної аудиторії, студент зрештою згадує відповідь на запитання, але запізно: іспит провалено.
Нереально уникнути стресів, особливо під час війни. Але можна бодай зменшити їх вплив на психіку. Визначте фактори, які допомагають вам підживлюватися (улюблена робота, спілкування з рідними і друзями, релігія, музика чи, скажімо, відвідування “місць сили” — вони є у кожного з нас), і те, що найбільше вас виснажує. Це допоможе визначити, що треба звести до мінімуму.
