За січень-липень цього року в Україні сталося 13 738 ДТП, в яких загинули 1663 особи та 17 107 зазнали травм, повідомляє МВС. Основною причиною аварійності на дорогах є перевищення швидкості.
— Це стосується понад 41,5% усіх ДТП з потерпілими. Водії часто неналежно оцінюють гальмівний шлях, реакцію, погодні умови чи стан дороги. На значній швидкості навіть невелика помилка (раптове гальмування, перешкода попереду) призводить до важких наслідків, — розповідає Василь Репецький, керівник Центру адвокатського захисту травмованих та родичів загиблих у ДТП “Автопоміч”. — Серед інших причин ДТП — неправильна зміна смуги руху, неправильне перелаштування, порушення правил проїзду пішохідних переходів та перехресть, недотримання дистанції, кермування у стані сп’яніння.
— За статистикою, найбільше ДТП стається у п’ятницю. Чому?
— Причин багато. Водії втомлені після робочого тижня, що призводить до уповільнення реакції та неуважності. Іноді хочеться швидше доїхати додому чи у місце відпочинку. Тому формується агресивніша манера водіння.
У п’ятницю зазвичай зростає інтенсивність руху — більшає машин на дорогах, оскільки чимало людей виїжджає за місто. Також цього дня нерідко трапляються випадки керування автомобілями напідпитку.
— Як знизити аварійність на автошляхах? Можливо, водіїв-порушників треба штрафувати на більші суми?
— Зауважу, що торік у столиці Фінляндії — Гельсінкі — не зафіксували жодної смертельної ДТП. У розвинених країнах ситуація на дорогах поліпшується, у нас — навпаки. І, на мою думку, саме через неспроможність українських урядовців і народних депутатів розробити й ухвалити потрібні рішення, — вважає Віктор Загреба, голова ГО Vision Zero. — В Україні штраф за перевищення швидкості у місті на 20 кілометрів за годину становить 340 гривень. Це смішний розмір стягнення проти ступеня загрози, яку створює гонщик на дорозі. У Європі штрафи за таке порушення значно більші.
Є ще одна проблема. От у населеному пункті стоїть знак, який забороняє рух зі швидкістю, що перевищує 50 кілометрів за годину. Але кожен водій вам скаже, що там можна їхати до 70 кілометрів. Або ж на трасі є знак про заборону руху зі швидкістю понад 90 кілометрів за годину. Та водії розганяються до 110 кілометрів. Чому? Тому що за порушення в межах +20 кілометрів за годину не карають. Треба врешті відійти від такої практики. Якщо на знаку вказано 50 кілометрів за годину, то це має означати 50, а не 70.
Звісно, знаки теж мають відповідати ситуації на дорозі. Іноді їдеш трасою і раптом бачиш попередження про обмеження швидкості. Чому цей знак там стоїть — не відомо. Адже немає жодних факторів ризику. І таких дорожніх знаків повно. Ці обмеження швидкості насправді можна прибрати або замінити, бо ніхто на них не зважає. Через усе це в нас сформувалася культура, коли більшість водіїв воліє ігнорувати вимоги дорожніх знаків. І нічого не робиться, аби її змінити.
Так, в Україні є кілька доріг, де дозволено швидко їздити. Але їх дуже мало. До прикладу, це автомагістраль між Києвом і Борисполем (щоправда, вона втратила деякі свої характеристики через безгосподарність). Друга дорога такого класу — між Харковом і Дніпром, а також відтинок автошляху Київ — Чоп (між Києвом і Житомиром), де чотири смуги руху. На деяких ділянках треба розширювати дороги, будувати нові обходи населених пунктів. Є багато різних інженерних рішень. Але таке враження, що нікому, на жаль, до цього немає діла.
