Сили оборони України успішно зміцнюють свої позиції на лінії бойового зіткнення. Тим часом окупанти деморалізовані та виснажені. Про це дедалі частіше говорять західні аналітики й політики. Зокрема, міністр оборони Німеччини Боріс Пісторіус заявив про ознаки переломного моменту у війні. “Українці справді мають перевагу, — наголосив німецький урядовець. — Вони досягають значного прогресу. Удари по російській військовій інфраструктурі в тилу стають дедалі точнішими і дають результат. Росія ж переживає період слабкості як в економічній сфері, так і на полі бою”.
— Це правда, ми спостерігаємо поступовий перелом ситуації на нашу користь, — каже військовий аналітик Василь Пехньо. — Щодня наші підрозділи — Сили безпілотних систем, Головне управління розвідки, Сили спеціальних операцій, СБУ — демонструють ураження російських тилів. І тут я кажу про об’єкти не у глибині РФ, а на мідлстрайковій (middle strike — удар середньої дальності. — Авт.) дистанції — від 30 до 300 кілометрів. Такі ураження прямо пропорційно впливають на можливості РФ вести бої. Адже діє дуже простий принцип: якщо ти знищиш вантажівку в тилу десь за 150 кілометрів, то ця вантажівка не довезе людей чи дрони до передової. Так само ворог не матиме матеріально-технічного забезпечення чи пального, якщо уразити його склади. Це цілковито змінює воєнну тактику.
Але треба розуміти: противник активно розвиває свої безпілотні сили. Як повідомляв головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, на початок квітня чисельність російських сил безпілотних систем становила 101 тисячу особового складу, до кінця року має бути понад 165 тисяч. Нині, зі слів наших бійців, дедалі більша кількість ворожих підрозділів бригадного рівня виходить на передову. І це створює для нас серйозне навантаження. Ми раніше “заскочили” у дроновий домен на мідлстрайкову глибину, тому маємо перевагу. Але важливо не спинятися, бо ворог нас наздоганятиме. Треба впроваджувати нові методики, щоб бути попереду і втримувати лідерство.
— Нині можна говорити про те, що Росія втрачає ініціативу на полі бою, а Україна поступово опиняється у найвигіднішій від 2022 року позиції, — зазначає військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко. — Приблизно з другої половини 2025 року ми спостерігаємо дуже цікаву тенденцію (після початку 2026 року вона навіть пришвидшилася): росіяни значно знизили ефективність своїх наступальних дій. При цьому мають надвисокі втрати у пропорції на кожен квадратний кілометр території України.
Щомісяця окупанти втрачають у середньому 30 — 32 тисячі особового складу. Цей показник тримається уже тривалий час. Водночас у росіян щотижня змінюються на гірше показники захоплених територій. Від початку 2026 року і дотепер, тобто за чотири з половиною місяці, вони захопили 709 квадратних кілометрів території України. Тим часом у травні-липні минулого року захоплювали в середньому 550 квадратних кілометрів на місяць, маючи такі самі втрати. Тобто тоді пропорція втрат до одного захопленого квадратного кілометра території становила приблизно 55 — 75 осіб. Нині, щоб захопити один квадратний кілометр, окупанти втрачають 280 — 300 осіб — майже три з половиною роти! Росіяни не можуть вийти з цієї ситуації. Вони змушені воювати піхотою, але піхота не дає масштабного результату.
— Водночас ворог хай і повільно, але просувається вперед. Чи можемо ми його зупинити та відкинути назад?
● О. Коваленко:
— Спочатку ми позбавили росіян бойової техніки — нині не бачимо на полі бою такої кількості танків, броньованих машин, ствольної артилерії, реактивних систем залпового вогню, як це було раніше. Ми змусили їх класти по 300 тіл за один квадратний кілометр. Тепер наше завдання — зробити так, щоб ворог не міг ані наступати, ані вести оборонні дії. На це потрібен час. Статистика, яку я озвучив, свідчить, що ми на правильному шляху. Переломний момент може настати у другій половині 2026 року — на початку 2027-го. На літо росіяни ще мають стратегічний резерв — 20 тисяч, і вони його використовуватимуть. Але їхня літня кампанія, найімовірніше, буде провальною. Росіяни не зможуть відновити свій ресурс до такої міри, щоб тримати нинішній темп наступальних дій. Вони змушені будуть перейти в оборону, і на деяких ділянках фронту ми навіть можемо цим скористатися.
