Влада анонсувала додаткові пакети підтримки населення. Вже у квітні близько 13 мільйонів українців отримають одноразову грошову допомогу в розмірі 1500 гривень. Як повідомив міністр соціальної політики Денис Улютін, виплата призначена для громадян, які отримують пенсію за віком або базову соціальну допомогу, багатодітним сім’ям, людям з інвалідністю, а також внутрішньо переміщеним особам.
Кошти надійдуть автоматично у квітні. Люди зможуть отримати їх тим самим способом, що й соціальні виплати, — через банківські рахунки або через відділення “Укрпошти”. Жодних додаткових заяв подавати не потрібно.
Водночас уряд підготував і програму відшкодування витрат на пальне, яке останнім часом відчутно подорожчало. Під час купівлі на АЗС громадяни зможуть отримати від держави 15% кешбеку на дизель, 10% — на бензин та 5% — на автогаз. Компенсаційна програма працюватиме до 1 травня на всіх автозаправних станціях, які до неї приєднаються, а виплати надходитимуть через державну платформу “Національний кешбек”.
Щоправда, багато і експертів, і депутатів розкритикували ці програми. Мовляв, триває війна, і всі вільні кошти слід спрямовувати насамперед на закупівлю зброї і забезпечення військових.
— То скільки грошей знадобиться уряду на реалізацію анонсованих програм підтримки?
— Українці щомісяця споживають близько 300 мільйонів літрів дизельного пального, 222 мільйони літрів бензину та 150 мільйонів літрів автогазу, — каже експерт економічних програм Українського інституту майбутнього Данило Монін. — Тож неважко підрахувати, що на виплату кешбеку на бензин потрібно буде майже 1,55 мільярда гривень на місяць, на дизель — 3,38 мільярда, на автогаз — 338 мільйонів гривень. Разом виходить майже 5,26 мільярда. Оскільки програма діятиме до травня, витрати сягнуть 7,5 мільярда гривень. Водночас на виплату допомоги у розмірі 1500 гривень знадобиться близько 19,5 мільярда гривень.
— Як вважаєте, чи виправдана така ініціатива влади?
● Д. Монін:
— Якщо 13 мільйонів осіб із наявних сьогодні в Україні 28 — 29 мільйонів — це малозабезпечені люди, то виходить, що їх у нас майже 50% населення. Якщо гроші на допомогу найвразливішим категоріям були закладені у бюджет, то не бачу в цьому нічого поганого. Коли ж не були закладені й тепер доведеться запроваджувати згубні для підприємців заходи під маяком МВФ, то я категорично проти цієї ініціативи.
— В Україні справді дуже багато категорій населення, які потребують соціальної підтримки держави, — додає голова Комітету економістів України Андрій Новак. — Дуже сумніваюся, що одноразова допомога в розмірі 1500 гривень може істотно їм допомогти. Але краще щось, аніж нічого.
— Виплати малозабезпеченим — це однозначно доцільніше, ніж виплати абсолютно всім громадянам на кшталт “зимової тисячі”, — вважає координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. — Але треба зважати на умови, в яких ми перебуваємо. У нас дефіцит бюджету — 2,4 трильйона гривень на цей рік. Більшу його частину мали б покрити міжнародні партнери. Однак вони не поспішають цього робити, бо український парламент паралізований — не хоче голосувати за законопроєкти, важливі й корисні для країни, які передбачені програмою ЄС Ukraіnе Facility, меморандумами з МВФ, Світовим банком і так далі. Тобто у нас критична ситуація з фінансами. За таких обставин розкидатись мільярдами недоречно.
— Чи підтримуєте ідею кешбеку на пальне в нинішніх умовах?
● А. Новак:
— Ні. По-перше, втрата до 7,5 мільярда гривень бюджетних коштів за півтора місяця в умовах воєнної економіки та великого дефіциту бюджету посилить макроекономічну нестабільність. Це може призвести до знецінення гривні та зростання інфляції, що нівелює ефект кешбеку на пальне для споживачів і навіть додатково вдарить по їхніх кишенях. По-друге, від цієї програми виграють заможніші споживачі, які можуть собі дозволити більше переміщатися автівками. По-третє, фактично український платник податків субсидуватиме попит на імпорт, тобто іноземних видобувачів та переробників нафти, адже Україна більш як 90% нафтопродуктів імпортує.
● Д. Монін:
— Спершу уряд підвищує акцизи, тим самим збільшуючи вартість пального, а потім робить “знижки”. Це, як на мене, несерйозна державна політика. Влада каже, що нас чекає фінансова катастрофа, водночас роздає гроші наліво і направо. Немає ніякого планового процесу, лише популізм. Не відкидаю, що у червні чиновники знову вийдуть із заявами про те, що нам не вистачає 400 — 500 мільярдів гривень на війну, як це було у 2024 — 2025 роках. На цьому тлі тринькати державні гроші — це просто жити у борг, не думаючи про наслідки.
