На відновлення нам потрібно близько 588 мільярдів доларів. Це на 12% більше, ніж прогнозували торік, ідеться у звіті Світового банку, ООН, Єврокомісії та уряду України. Головною причиною “стрибка” в оцінках стало посилення російських атак на критичну інфраструктуру. За останній рік обсяг пошкоджених енергетичних об’єктів збільшився на 21%. Автори звіту зазначають, що оновлена цифра охоплює втрати до кінця 2025 року, але не враховує наслідків масованих ударів у січні та лютому 2026-го.
Прямі збитки від війни нині оцінюють сумою понад 195 мільярдів доларів. Для порівняння, на червень 2022 року вони становили 97 мільярдів доларів (загальна вартість відновлення — 349 мільярдів доларів), на кінець 2023-го — майже 153 мільярди (486 мільярдів), на кінець 2024-го — 176 мільярдів (524 мільярди).
— У яких секторах зафіксовано найбільші збитки?
— На першому місці — житловий сектор, де втрати сягають більш як 61 мільярд доларів (близько 31% загальних прямих збитків), — розповідає керівний партнер Бюро інвестиційних програм, співзасновник Інституту державної ефективності Олександр Бондаренко. — Далі йде транспортний сектор, тобто втрати через руйнування доріг, мостів, залізничної та портової інфраструктури, — понад 40 мільярдів збитків (21%). На третьому місці — енергетичний сектор. Збитки внаслідок численних ударів по генерації, лініях передачі та системах теплопостачання оцінено у майже 25 мільярдів доларів (12,7%). Крім того, у звіті згадують інші сфери з меншими частками прямих втрат, як-от торгівлю та промисловість, освіту, сільське господарство, водопостачання.
— Для визначення суми витрат автори звіту використовують методику, яку Світовий банк застосовує для розрахунку потреб коштів на відновлення країн, що постраждали внаслідок стихійного лиха, — додає кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — Наскільки точні ці розрахунки, важко сказати. Як бачимо, прямі збитки України на кінець 2025 року оцінено сумою 195 мільярдів доларів, економічні та соціальні втрати — 667 мільярдів, а витрати на відновлення — 588 мільярдів. Кошти на відбудову мають надходити протягом десяти років.
Зауважте: прямі матеріальні втрати України набагато нижчі, ніж визначена потреба коштів на відновлення. Очевидно, у вартість відновлення закладено прогнозовану інфляцію. Крім того, стару забудову замінюватимуть новою, сучаснішою, з використанням новітніх технологій та устаткування, що, звісно, приведе до зростання витрат. Як планують перекрити соціальні втрати, не зрозуміло. Можливо, саме на ці потреби закладено додаткові кошти.
— Чи реально буде знайти гроші на відновлення України?
● О. Бондаренко:
— Нам допомагатимуть інші країни та міжнародні фінансові організації, які роблять це й нині: Світовий банк, МВФ, уряди держав ЄС, Японії, Норвегії, Канади та інших. До слова, з лютого 2022 року Україна отримала через механізми Світового банку понад 66 мільярдів доларів, з яких майже 40 мільярдів — гранти, що стали критично важливими для забезпечення фінансової та боргової стійкості держави. Сподіваємося, що підтримка від наших міжнародних партнерів не припинятиметься.
● О. Хмелевський:
— На 2026 рік потреби на відновлення оцінюють сумою 15,25 мільярда доларів. З них держбюджет України та партнерське фінансування покривають приблизно 5,77 мільярда доларів, або 38%. Отже, програму у повному обсязі профінансовано не буде.
Джерелом фінансування відновлення могли б бути заморожені російські активи, проте вони є гарантією під кредити, які Україна отримуватиме від ЄС у найближчі два роки. Виплата Росією репарацій сумнівна. І навряд чи варто очікувати на значні обсяги позик для відновлення з боку іноземних держав та міжнародних фінансових організацій. Після війни нам доведеться погашати величезні кредити, які отримуємо нині. Україна просто не зможе обслуговувати додаткові позики. Та й на приватні інвестиції покладатися не варто. Бо приватні інвестори сподіваються на прибуток, а відбудова пошкодженого житла, шкіл, лікарень, об’єктів транспортної інфраструктури такого прибутку не дасть. Відновлення України триватиме десятиліттями. Аж ніяк не всі об’єкти будуть відбудовані. Очевидно, деякі населені пункти не відновлюватимуть узагалі й вони назавжди зникнуть.