Через постійні зміни в мобілізаційному законодавстві серед українців ширяться чутки про нібито необхідність дозволу ТЦК для одруження чи розірвання шлюбу. Чи так це насправді?
— Порядок реєстрації шлюбу регулюється Сімейним кодексом та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану, а не вимогами військового стану, — коментує адвокат Яромир Цімура. — Тому, звісно, законодавством не передбачено жодного “дозволу” ТЦК на одруження чи розлучення. Але під час подання заяви до ДРАЦСу або ЦНАПу чоловіки призовного віку дійсно зобов’язані пред’явити приписне свідоцтво, військовий квиток, тимчасове посвідчення або їх електронний аналог у застосунку “Резерв+”.
Органи ДРАЦС передають інформацію про укладення шлюбу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів “Оберіг”. Тобто навіть обов’язок військовозобов’язаного самостійно повідомити ТЦК про зміну сімейного стану протягом семи днів, як того вимагає закон, на практиці дублює те, що держава і так отримує автоматично. Тож якщо військовозобов’язаний не повідомив ТЦК про одруження самостійно, його не мають права штрафувати за статтею 210 КУпАП.
На жаль, на практиці працівники ДРАЦСів нерідко перевищують свої повноваження. Зокрема, можуть відмовляти в реєстрації шлюбу без довідки з ТЦК або відправляти чоловіків у ТЦК, щоб довели до ладу військово-облікові документи. Це неправомірно. Якщо пара стикається з таким, то треба вимагати письмову відмову у прийнятті заяви із зазначенням підстави і оскаржити її у керівника територіального підрозділу юстиції або в адміністративному суді. Як альтернативу можна подати заяву про укладення шлюбу через застосунок “Дія” або до іншого органу ДРАЦСу незалежно від місця своєї реєстрації.
— Чи потрібні військово-облікові документи при розлученні?
— Процедура розірвання шлюбу в Україні взагалі не перетинається з військовим обліком. Якщо у подружжя немає спільних неповнолітніх дітей і обоє згодні розлучитися, то вони просто подають заяву до ДРАЦСу і чекають місяць. А коли є діти, то процес розлучення відбувається через суд. Проте й судді для ухвалення рішення про розлучення не цікавляться думкою військкомату чи статусом військовозобов’язаного. Хоча, на мою думку, у певних випадках це варто було б робити.
— Що маєте на увазі?
— Якщо дружина подає позов про розірвання шлюбу, а чоловік фактично перебуває в полоні або пропав безвісти, то судова повістка за адресою його реєстрації очевидно не буде вручена. І суд ухвалює заочне рішення. Тому в таких справах про розлучення доцільно, щоб суд офіційно запитував ТЦК чи Генштаб про статус військовослужбовця. Аби згодом, коли чоловік, скажімо, повернеться з полону, не виникало проблем із “поділом” його грошового забезпечення.
