За розрахунками міжнародних фахівців, цьогоріч наша економіка зросте лише на 1,2% проти 1,8% у 2025-му. Таке сповільнення вони пояснюють низкою факторів. Серед них — війна, яка триває, підвищення цін на енергоносії, дефіцит робочої сили та фіскальний тиск.
Водночас у 2027 році, якщо завершаться бойові дії, темпи зростання ВВП можуть прискоритися до 4% завдяки масштабній відбудові та активнішому споживанню. Також аналітики Світового банку наголошують: для стійкого зростання потрібні глибокі реформи. Ключовими викликами для України вони вважають зниження ділової активності, високий рівень монополізації ринку, домінування неефективних держпідприємств і залежність від сировинної економіки.
— Те, що Світовий банк погіршив прогноз зростання ВВП України, не дивує, — каже економічний експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін. — У перші два місяці наша економіка показала мінус 1,2% зростання. Як на мене, тут основна проблема — у залежності від зовнішньої фінансової підтримки та в економічній невизначеності. Якщо бізнес не знає, чи буде завтра електрика, чи будуть зростати податки, як довго ще триватиме війна, то він не інвестує. А без інвестицій економіка не зростає.
— Після зниження ВВП України у 2022 році на 29%, що було зумовлено війною, у наступні роки відбувалося зростання ВВП, — зауважує кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — Причому це зростання поступово сповільнювалося. Якщо у 2023 році ВВП України зріс на 5,3%, то у 2024-му — на 2,9%, а у 2025 році — лише на 1,8 %. Раніше озвучені прогнози зростання ВВП у 2026 році на 2 — 2,5% були занадто оптимістичними. Українська економіка перебуває у вкрай важкому становищі. Ворожі удари нищать підприємства, порти, залізницю, енергооб’єкти. Усе це перешкоджає економіці не те що відновлюватися, а функціонувати в нинішніх обсягах. Ще більше погіршить ситуацію зростання цін на енергоносії. Подорожчання пального та газу, що їх імпортує Україна, не лише прискорить інфляцію, а й, імовірно, призведе до скорочення виробництва та експорту.
Велике занепокоєння викликає зростання дефіциту зовнішньої торгівлі. У 2025 році він досяг рекордного рівня — 44,4 мільярда доларів. Український експорт не покриває навіть половини імпорту. Цього року дефіцит може сягнути 60 мільярдів доларів. Економіка України перетворилася на фінансову піраміду. Вона функціонує лише завдяки іноземним позикам. Причому для продовження функціонування треба постійно нарощувати обсяги позик. Щойно обсяг позик скоротиться, Україна не зможе забезпечувати себе потрібними товарами. Це призведе до значної девальвації гривні, різкого зростання інфляції, скорочення обсягів виробництва, дефіциту товарів, зростання безробіття та дальшого зубожіння населення. Тому нині питання не так у тому, наскільки зросте економіка України, як у тому, чи не станеться економічної катастрофи вже цього року. Тим паче що посилення геополітичної напруги, величезна заборгованість як країн, так і корпорацій, зростання цін на нафту може спричинити потужну світову фінансову кризу. Тоді надання кредитів Україні різко скоротиться, і нас чекатимуть серйозні проблеми.
— Як може змінитися ситуація в разі закінчення війни? Чи є шанси на зростання економіки?
● Д. Монін:
— Шанс завжди є. Відштовхнутися від дна легко. Південна Корея, змінивши економічну політику у 1961 році, забезпечила собі зростання протягом 30 років по 10% на рік. Після війни українська економіка може зростати по 5 — 7% на рік. Але тільки якщо ми отримаємо сотні мільярдів доларів на відбудову. Адже відбудова — це масові інвестиції, мільйони нових робочих місць, запуск промисловості.
● О. Хмелевський:
— Закінчення воєнних дій не розв’яже всіх економічних проблем. Навпаки, ситуація може погіршитися. Ймовірна навіть криза, як було у Веймарській республіці після Першої світової війни. Тоді також величезні державні борги Німеччини призвели до гіперінфляції, зниження економіки, безробіття.
Аграрно-сировинна модель економіки України, яка сформувалася в останні десятиліття, не спроможна забезпечити стійке зростання. Щоб перейти до сталого економічного зростання, варто забезпечити відновлення промисловості. А для цього потрібна жорстка протекціоністська політика, зокрема обмеження на імпорт іноземних товарів. Слід змінювати фінансову систему, а саме — запроваджувати фіксований курс гривні, жорстке валютне регулювання, перекривати шляхи відпливу капіталу за кордон, переорієнтовувати банківську систему на кредитування підприємств і населення та відмовлятися від спекулятивних фінансових операцій, істотно знижувати кредитні ставки. Треба вирівняти торговельний баланс та списати зовнішні борги. Без цього негативного сценарію годі уникнути.
