Найпопулярнішим предметом на вибір стала англійська мова — їй віддали перевагу більш як 112 тисяч учасників. Далі йдуть географія (майже 111 тисяч), біологія (75 тисяч) та українська література (близько 39 тисяч). А от фізику та хімію абітурієнти обирали найрідше. Зокрема, фізику складатиме приблизно 11 тисяч учасників НМТ (а це менш ніж 3% усіх зареєстрованих), хімію — орієнтовно 3 тисячі (менш як 1,5%).
— Чим можна пояснити те, що доволі мало вступників обрали на НМТ фізику чи хімію?
— Ці предмети вже тривалий час залишаються малопопулярними серед абітурієнтів, — зауважує Юрій Халявка, доктор хімічних наук, проректор з наукової роботи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. — Не кажу, що вони є аутсайдерами, бо на деякі іноземні мови зареєструвалося ще менше учасників. Для прикладу, німецьку цьогоріч складатимуть 3964 абітурієнти, французьку — 336, іспанську — 217.
Чому вступники не обирають хімію чи фізику? По-перше, ці дисципліни доволі складні й потребують якісної практичної підготовки. Тим часом школам бракує сучасних лабораторій, обладнання, реактивів. Нині впроваджують STEM-ініціативи (коли учні не лише вивчають теорію, а й застосовують знання на практиці. — Авт.), але їх масштаб наразі недостатній.
По-друге, проблема в тому, що нині можна вступати на будь-яку спеціальність із будь-яким четвертим предметом. Тобто немає мотивації цільово обирати хімію, якщо ти, приміром, ідеш вчитися на хіміка і добре знаєш англійську. У нас у попередні роки лише половина з тих абітурієнтів, які обирали хімічний факультет, складали НМТ з хімії, решта — з інших предметів. І навпаки, є випускники профільних шкіл, які добре знають хімію і зголошуються її складати. Але це аж ніяк не означає, що вони підуть вчитися на хіміка чи на медика. Така особливість НМТ. Це комплексний екзамен, оцінка з якого підходить для вступу на будь-яку спеціальність. Звичайно, нам, викладачам фізики чи хімії, краще працювати з тими, хто складав НМТ з цих предметів. Бо тоді ми розуміємо, що абітурієнти бодай трохи актуалізували свої знання.
— Хороші вчителі з хімії та фізики у школах — рідкість, — додає Олександр Кондратюк, засновник Всеукраїнської освітньої компанії ЗНО Setstud. — Тому ці дисципліни в нас гірше викладають. До того ж завдання НМТ з фізики та хімії значно важчі, ніж, для прикладу, з біології. Якщо подивимося на результати тестування попереднього року, то побачимо, що фізику на 140 балів не склали дві третини із тих, хто зареєструвався, тобто з тих, хто обрав її як свій найсильніший предмет. У розрізі всієї країни її б провалили 90% учасників. На жаль, сучасна молодь вважає, що простіше бути маркетологом, менеджером з продажів, блогером, аніж інженером.
— Чи не бракуватиме нам інженерів, технологів, якщо сучасна молодь не готова обирати природничі спеціальності?
● Ю. Халявка:
— Такі фахівці будуть у дефіциті, їх треба буде готувати цільово, можливо, когось перенавчати тощо. До слова, у застосунку “Резерв+” можна побачити, що в армії постійно є 30 — 40 вакансій хіміка. І кількість їх не зменшується, а, навпаки, збільшується.
Держава повинна підтримувати вчителів природничих дисциплін. А ті мають заохочувати дітей до їх вивчення. Якщо учень добре розумітиме предмет, то не вважатиме його складним. Водночас школи мають створювати можливості для контактів не тільки з університетами, а й з промисловими підприємствами, щоб діти з хорошим знанням хімії чи фізики розуміли свої кар’єрні перспективи.
