“У Пенсійному фонді кажуть, що у мене малий стаж. Усього нарахували 12 років, 11 місяців і 20 днів. Повідомили, що в 65 років на пенсію не піду, бо треба мати 15 років стажу. Я у колгоспі працювала найманою робітницею, а потім — швачкою. У 1978 — 1979 роках навчалася у вечірній школі. Чула, що період такого навчання теж зараховують до стажу. А ще доглядала дитину 1 рік та 1 місяць. Це мали б врахувати чи ні?”
Галина Сенюк, с. Небилів, Івано-Франківська область
— Навчання у вечірній школі не зараховується до страхового стажу, який потрібний для призначення пенсії, — зауважує Наталія Гайдар, начальниця Управління ГУ ПФУ у Львівській області. — Що ж до догляду дитини, то цей період можуть зарахувати до страхового стажу, якщо жінка у той час не працювала. В іншому разі зараховують лише стаж роботи. Двічі — і за роботу, і за догляд дитини — він не може враховуватися.
Для того щоб із 65 років отримувати пенсійні виплати, таки треба мати не менше як 15 років страхового стажу. Особи ж, які досягли пенсійного віку, але не мають права на пенсію через брак потрібного страхового стажу, можуть отримувати лише державну соціальну допомогу. Проте її призначають, якщо середньомісячний сукупний дохід сім’ї за шість місяців не перевищує прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (до 1 січня 2026 року — 2361 гривню, а від початку цього року — 2595). Тобто кожен член сім’ї щомісяця має отримувати не більше за цей прожитковий мінімум. Тоді призначають державну соціальну допомогу особі, яка не має права на пенсію.
Наприклад, якщо жінці виповнилося 65 років, їй бракує страхового стажу, вона не працює і не має доходу, але є чоловік, який працює чи отримує пенсію, то його зарплата чи пенсійна виплата є сукупним доходом сім’ї. Розмір цього доходу ділиться на двох. І якщо виходить на кожного більше за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, то соцдопомоги не призначать.
Розмір державної соціальної допомоги для тих, хто досяг віку 65 років, — 30% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (778,50 гривні). Та якщо щомісячний розмір державної соцдопомоги нижчий за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, то надається щомісячна державна адресна допомога в сумі, що її не вистачає до зазначеного розміру (тобто, враховуючи сукупний дохід сім’ї, на кожного має виходити 2595 гривень).