А чи знаєте ви, який тип грунту на вашому городі — кислий, лужний чи нейтральний? Ні? А дарма. Бо від якості грунту залежить якість та кількість майбутнього врожаю.
— pH грунту (кислотність) залежить від того, які іони в ньому переважають, — пояснює грунтознавиця, кандидатка сільськогосподарських наук Людмила Дацько. — Якщо більше іонів водню — грунт кислий (pH 0 — 6,5), якщо гідроксид-іонів (pH 7,5 — 14) — лужний. Коли їх кількість однакова, грунт має нейтральну реакцію (pH 6,5 — 7). На кислих грунтах рослини гірше ростуть, а на лужних можуть втрачати смакові якості.
— На підкислених грунтах гірше розвивається мікробіота (корисні мікроорганізми), а більшість мікро- і макроелементів стають менш доступними для рослин. У результаті культури відчувають стрес, — додає кандидат сільськогосподарських наук, експерт із захисту рослин Сергій Сальніков.
— Чи всі рослини однаково реагують на тип грунту?
● Л. Дацько:
— Більшість рослин найкраще ростуть на нейтральних грунтах. Водночас є регіони, де переважають кислі або лужні грунти, і з часом рослини адаптувалися до таких умов. Наприклад, на кислих грунтах добре ростуть чорниця, сосна, інші хвойні, а також деякі види очерету. Лужні грунти часто бувають засоленими або солонцюватими, там виживають зокрема солянки.
● С. Сальніков:
— На кислих, важких і перезволожених грунтах нерідко з’являються щавель кінський, жабрій і хвощ. На лужних добре ростуть гірчиця польова та молочаї. Переущільнені грунти, які потребують додаткового внесення кальцію і магнію, зазвичай рясніють подорожником і споришем.
— Що ще є сигналом про те, що з грунтом щось не так чи навпаки — все добре?
● С. Сальніков:
— Якщо грунт кислий, то частіше з’являються кореневі гнилі в овочевих культур. А, скажімо, у томатів і перцю може з’являтися верхівкова гниль. Бобові гірше засвоюють азот, а загалом рослини стають вразливішими до хвороб, зокрема бактеріозів, які важко контролювати.
● Л. Дацько:
— Приміром, якщо капуста хворіє на килу (грибкове захворювання, яке вражає кореневу систему і спричиняє утворення наростів. — Авт.), це може свідчити про кислий грунт. Столові буряки також чутливі до кислотності: на кислих грунтах вони ростуть погано, формуються дрібними або не розвиваються взагалі. Водночас колір коренеплодів не є показником — це залежить від сорту та якості насіння.
На родючих і пухких грунтах із близькою до нейтральної реакцією добре росте кропива — це один із природних показників, що грунт у хорошому стані й придатний для вирощування більшості культур.
— А як визначити pH грунту на своїй ділянці?
● Л. Дацько:
— В ідеалі — звернутися до агрохімічної лабораторії. Приблизно визначити pH можна й самостійно — за допомогою лакмусового папірця (продається в аптеках, у спецмагазинах). Водночас варто пам'ятати, що популярні прилади часто неточні. Також не слід орієнтуватися лише на рослини-індикатори: хвощ може рости на різних типах грунтів, а мох зазвичай з'являється через затінення й ущільнення.
● С. Сальніков:
— У домашніх умовах можна скористатися простим експрес-методом. Якщо полити грунт столовим оцтом (9%) і з’являться бульбашки — це свідчить про лужну реакцію. Якщо реакції немає, візьміть інший зразок грунту, додайте трохи води, щоб утворилася “каша”, і всипте харчову соду. Поява бульбашок і шипіння вказує на підвищену кислотність.
Щоб оцінити мікробіологічну активність грунту, можна провести простий тест. Навесні закопують невеликий шматок тканини (лляної або бавовняної) на глибину 20 — 30 сантиметрів, а восени його викопують. Якщо збереглося 50 — 75% тканини, це сигнал, що родючість грунту потрібно підвищувати, зокрема, вносити органічні добрива, компост і мікробіологічні препарати.
— Як самотужки підвищити родючість грунту?
● Л. Дацько:
— Городники часто обирають простіший шлях: мовляв, легше внести мінеральні добрива — купив і розсипав. Але варто розуміти: вони підживлюють рослини, а не сам грунт. Натомість грунту потрібна органіка — передусім компост і перегній. Саме вона забезпечує життя мікроорганізмів, які працюють у грунті й формують його родючість. Так земля стає пухкою, краще утримує вологу та повітря.
● С. Сальніков:
— Для стабілізації pH грунту й доведення його до оптимальних показників варто після збору основних культур висівати сидерати — гречку, гірчицю, жито або різні суміші. Також ефективне внесення попелу, який підлужнює грунт і водночас є джерелом фосфору, калію та мікроелементів.
Якщо ж проблема з pH значна, слід застосовувати відповідні добрива. Для кислих грунтів — кальцієвмісні (кальцієва селітра, доломітові матеріали, дефекат тощо), для лужних — добрива з підкислювальною дією (аміачна селітра, сульфат амонію тощо).
