Раніше цей потік був доволі інтенсивний. Скажімо, у 1922 році в атмосферу Землі потрапляло майже 2000 метеорів за годину. Нині ж його інтенсивність значно впала. Цьогоріч метеорний потік Ліриди буде активний з 14 до 30 квітня, а пік зорепаду припаде на 21 — 23 квітня.
— Продуктивність Ліридів у максимумі становитиме не більше як 20 метеорів за годину. Серед них часто трапляються боліди — дуже яскраві метеори, які видно неозброєним оком, — розповідає Анатолій Відьмаченко, в. о. головного наукового співробітника відділу фізики субзоряних та планетних систем Головної астрономічної обсерваторії НАНУ. — Середня швидкість “вогняних куль” цього потоку становить 48 кілометрів за секунду. Вони мають жовтувате забарвлення і часто залишають сліди на небі.
— А що відомо про походження цього метеорного потоку?
— Вважається, що Ліриди — це велика кількість пилу й дрібних уламків, які залишилися після проходження біля Сонця комети C/1861 Тетчер (Thatcher, 1861 І). Її період обертання становить 415 років. Та кожні 29,5 року дуже близько до орбіти рою (пилу й уламків) проходить Сатурн, який збурює ці частинки. Тому приблизно кожні тридцять років спостерігається деяке підсилення потужності метеорного потоку.
— Коли найкраще стежити за Ліридами?
— На небосхилі потрібно буде віднайти сузір’я Ліри, яке тепер перебуває над горизонтом і дещо зміщене на південь. Приблизно о 21.00 вже видно найяскравішу його зірку — Вегу. Саме біля неї з’являються Ліриди. Найкраще за ними спостерігати посеред ночі. І варто напередодні подивитися прогноз погоди. Якщо буде хмарно, то, на жаль, неозброєним оком не вдасться побачити метеори. Хіба що деякі з них будуть дуже яскраві.
До речі, 8 — 10 травня матимемо змогу спостерігати інший метеорний потік — Ета-Ліриди. Ці метеори з’являться біля зірки Ета-Ліри, яка розташована між сузір’ями Ліри та Лебедя. Звідси й назва потоку, який досить слабкий і малодосліджений. За годину у небі може з’являтися не більше як чотири метеори.
