На фронті час від часу трапляються дивні історії, але ця стоїть остронь. Більше двох місяців наші бійці не могли вивезти зі своїх передових позицій російського полоненого. Зрештою, вони і не поспішали - полонений... справно воював за Україну.
РФ кинула елітні підрозділи під Степногірськ, які прагнуть прорватися до Запоріжжя, - The Times
Росіському штурмовику у нашому полоні було значно краще, ніж у своїй частині
До «Русского добровольческого корпуса» вступив російський військовий, який утримував оборону позиції разом з українськими військовими. Про це в інтерв’ю Аліні Шереметі розповіли бійці «Барс» та «К2», які взяли росіянина в полон, пише "мілітарний". Вони зазначили, що чоловік порівняв ставлення своїх командирів до підлеглих із тим, як до військових ставляться українські командири.
Російський солдат Данило Сичов проходив службу у 242-му мотострілецькому полку армії Росії. Сичову 23 роки. Раніше він служив у Вірменії, а згодом потрапив під суд за бійку з офіцером. Щоб уникнути вироку, погодився взяти участь у війні проти України.
У складі штурмової групи Сичов намагався захопити українську позицію, однак атака зазнала невдачі. Перед виходом на завдання російське командування запевняло штурмовиків, що позиція нібито порожня.
Під час бою він отримав поранення, а більшість його співслужбовців загинули. Побачивши українських військових, ухвалив рішення здатися в полон. Він відкинув у бік автомат, підняв руки у гору і сказав: "Здаюсь".
Спочатку полоненому дали лопату, а згодом автомат
Наші завели його на свою позицію, але через постійні обстріли і атаки з боку РФ відправити його у тил, для оформлення усіх необхідних у таких випадках процедур і для поповнення обмінного фонду не могли. Ротацію на позиції теж тривалий час не проводили і російський полонений солдат майже два з половиною місяці залишався на українській позиції.
Спочатку він допомагав зводити фортифікаційні споруди, виконував господарські роботи а згодом, здобувши довіру наших військових, навіть брав участь у боях і справно косив з автомата штурмовиків РФ, які систематично лізли на цю позицію.
Під час ротації нашій бійці взяли у тил зі собою свого полоненого. Під час перебування на позиції він повністю переосмислив те, у що потрапив і прийняв рішення воювати далі проти путінської Росії, а конкретніше проти своїх колишніх командирів, які знущаються над солдатами. Він побачив, що ставлення до полонених в ЗСУ набагато краще, ніж в російській армії до своїх. Як пояснив сам Сичов, його мотивацією залишатися разом з українськими бійцями стало усвідомлення того, що російське командування віддало наказ не брати полонених. Він розумів, що російські війська можуть убити його разом з українськими оборонцями. Тож прийняв рішення вступити до «Русского добровольческого корпуса». Наші цьому не заперечували...