Про те, як українці шукають зниклих безвісти, про ДНК-аналізи та пошуки у російських каналах, розповіло агентство CNN, передає "Експрес".
Найчастіше повертають не тіла, а рештки
Чим довше триває війна, тим складніше українській владі знайти тих, хто потрапив у полон або загинув. "Якщо людина є на обліку - є дві основні версії - людина або перебуває в російському полоні, або людина мертва", – сказав Артур Добросердов, уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Спосіб ведення війни також змінився з 2022 року. Обидві армії зараз широко використовують безпілотники, тому повертати тіла з передової стає дедалі складніше – саме тому Росія та Україна регулярно обмінюються тілами. Україні вдалося повернути додому понад 7 000 тіл з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
"Всі військові частини знають, що вони мають забирати тіла як наших захисників, так і ворога. Якщо його забрати, то тіло ворога є активом для "обмінного фонду", який буде використаний у процедурі репатріації", – сказав Добросердов.
Під час останньої такої репатріації, 14 лютого, Україна повернула додому тіла 757 загиблих військових. Але для їхніх рідних це все одно не був той момент, коли вони нарешті змогли поховати рідну людину за українськими традиціями. "Я скажу вам гірку правду. Вам ще має пощастити, щоб знайти свою близьку людину та поховати її", – йдеться у коментарі в соцмережах у дискусії про військових, які зникли безвісти.
Виявлення зниклих безвісти серед репатрійованих останків є тривалим і складним процесом. Часто те, що повертають, – це просто рештки тіл, каже Добросердов – понівечені, роздроблені, згнилі чи обгорілі. "Найскладніше для експерта – це коли приходить одна посилка і в ній велика кількість фрагментів тіл. Коли відкриваєш її, не розумієш, чи вона належить одній людині, чи 10, чи 20", – розповів заступник директора Державного науково-дослідного криміналістичного центру Руслан Аббасов.
Україна використовує ШІ-технології для пошуку зниклих
Навіть якщо родичі впізнають загиблого військового, ДНК-експертиза все одно є обов'язковою для остаточної ідентифікації. "Ми беремо зразок ДНК з кожної частини тіла і створюємо ДНК-профіль. Ми віддаємо тіло тільки після того, як оглянемо всіх з цієї репатріації. Тому що ви не можете зробити наказ про впізнання, поховати людину, а потім через деякий час знайти ще якісь останки", – пояснив Добросердов, додавши, що були випадки, коли останки одного тіла доставлялися під час різних репатріацій у різний час.
Щоб прискорити пошук, українська влада звертається до передових технологій. Нещодавно Нацполіція опублікувала у соціальних мережах згенеровані комп'ютером зображення п'ятьох невідомих чоловіків, які загинули внаслідок бойових дій. Українці вперше використали для цього техніки 3D-реконструкції.
"Ми тестуємо технологію відновлення рис обличчя невпізнаних тіл за формою черепа та наявною геномною інформацією", – розповіла CNN керівниця відділу розслідування воєнних злочинів Нацполіції Христина Подіряко. Це дозволяє відновити такі відмінні ознаки, як колір волосся і шкіри, форма обличчя, приблизний вік.
Українці також користуються програмним забезпеченням для розпізнавання облич, наданим західними партнерами, і проводять пошуки в базах даних, соціальних мережах та інтернеті. Одним із використовуваних інструментів є програма Clearview AI, яка дозволяє користувачам розпізнавати обличчя за фотографіями, опублікованими в соціальних мережах, і дозволила дослідникам ідентифікувати зниклих безвісти солдатів, які перебувають у полоні.
Українці також об'єднуються у так звані "армії родин", шукаючи на російських телеканалах, у соціальних мережах та новинних роликах ознаки зниклих безвісти. Сім'ї також часто проводять власні розслідування
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
