Переговори Дональда Трампа та Володимира Зеленського у Флориді, які пройшли 28 грудня, не стали проривним моментом для завершення війни. Водночас заяви Зеленського показують, наскільки складною є позиція України. Це констатує міжнародний кореспондент Sky News Джон Спаркс.
Зеленський показав гтовність до поступок
Він звернув увагу на пропозицію Трампа приїхати до парламенту в Києві, аби виступити перед депутатами, і пояснити необхідність територіальних поступок, зокрема відходу Сил оборони України з підконтрольної їм території Донецької області. Натомість Зеленський хоче, аби це питання було вирішене народом. Спаркс звертає увагу, що раніше Зеленський не згадував про референдум, а тепер відкрито говорить про можливість його проведення. На думку журналіста, це свідчить про те, що Україна наближається до розуміння про необхідність поступок.
"Він не відкидає це. Я бачу в цьому певний рівень відчаю з українського боку", — заявив Спаркс.
Журналіст наголосив, що Україні потрібне досягти припинення вогню, тому що ситуація на фронті не найкраща — військові виснажені, а Росія захоплює все більше територій.
Крім того, Спаркс вважає, що і Україні, і Росія зараз намагаються змагатися за те, аби схилити Трампа на свій бік, напередодні ухвалення непростих рішень.
Зокрема, він згадав епізод, коли Дональд Трамп заявив, що під час телефонної розмови Володимир Путін повідомив американському президенту про свою прихильність ідеї розвитку України. Натомість, як звернув увагу Спаркс, голова МЗС Росії Сергій Лавров у ці ж вихідні закликав Україну до повної капітуляції.
Нагадаємо, що за підсумками перемовин з Трампом Зеленський заявив, що особиста зустріч із Володимиром Путіним можлива лише за однієї принципової умови — коли заяви Кремля перестануть розходитися з реальними діями на полі бою.
У новому звіті американського Інституту з вивчення війни проаналізували заяви Кремля, пов'язані з переговорами Зеленського та Трампа. Зокрема, риторика російської влади свідчить про неготовність до реального миру.
Водночас американський військовий аналітик і старший науковий співробітник фонду The Carnegie Endowment Майкл Кофман вважає, що ситуація на полі бою не настільки критична, щоб Україна домовлялась на будь-яких умовах. "Я б сказав, що ситуація на фронті не настільки критична, що Україна має домовлятися на будь-яких умовах. Європейці оголосили, що знайшли варіант, як фінансуватимуть українські потреби на наступні два роки. Росія ще довго воюватиме за ту частину Донецької області, яку хоче отримати без бою на своїх умовах миру. І навіть після виходу з Покровська я не бачу великих шансів, що буде прорив з їхнього боку або фронт посиплеться. Зараз важка ситуація для України, але восени 2024-го багато що виглядало гірше", – сказав Кофман "Українській правді".
Як українці ставляться до відмови від окупованих територій
76% опитаних громадян України не підтримують ідею визнання окупованих українських територій частиною Росії. Про це свідчать результати дослідження, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 5 по 16 грудня 2025 року.
Прийнятною ця вимога є для 13%. Ще 11% опитаних не змогли відповісти.
При цьому, на скорочення чисельності української армії до 600 тисяч військовослужбовців не готові погодитися 70% українців, тоді як 20% вважають цю вимогу прийнятною. Ще 10% не змогли відповісти.
Також сказано, що для 61% українців є неприйнятним, якщо менша частина заморожених російських активів буде спрямована на відновлення України, а більша – на проєкти, які поглиблюють російсько-американську співпрацю. Прийнятною така поступка є для 22%.
Водночас, найбільш прийнятною серед запропонованих умов для українців є відмова від вступу України до НАТО. Погодитися на це готові 35% українців, втім абсолютна більшість (51%) проти такої поступки.
Як зазначають соціологи, оцінка прийнятності цієї умови пов’язана з варіантом гарантування безпеки, який респонденти вважали найкращим для України. Серед респондентів, які обирали НАТО найкращим варіантом гарантування безпеки, погодитися на відмову від вступу до НАТО готові були 13%. А серед респондентів, які обирали нейтральний статус з міжнародними гарантіями - 69%, ставку виключно на власні сили − 61%, позаблоковий статус – 75%. Невизначеність щодо моделі безпеки теж була пов’язана з готовністю поступитися вступом до НАТО в обмін на припинення війни.
Дослідження показує, що абсолютна більшість населення ще вірить у перемогу України у війні з Росією. Не вірить – 22%.
Соціологи підкреслюють, що із тривалістю війни поступово знижується віра у перемогу. Так, впродовж п’яти хвиль опитування спостерігається чітка динаміка зниження віри в перемогу у війні. Порівняно з серпнем цього року віра у перемогу знизилася з 73% до 63%, а порівняно з даними за грудень 2024 року падіння відбулося з 77%.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
