Останнім часом почастішали заяви про те, що низка представників “Слуг народу” готова відмовитися від депутатської діяльності. Перший заступник голови фракції Андрій Мотовиловець повідомив, що близько 40 нардепів розглядають можливість скласти мандат. Усередині фракції панує втома, помножена на розгубленість і страх, зазначив він.
Водночас член депутатської групи “Відновлення України” Олександр Юрченко поінформував, що заяви про складання мандата нібито вже написали 50 — 60 “слуг народу”. Через різні причини — тривалу каденцію, невдоволення умовами роботи та низьку зарплату. “Рада зламалася”, — так описав ситуацію представник монобільшості Данило Гетманцев. То що ж насправді відбувається?
— Чутки про те, що 40 — 60 представників “Слуги народу” хочуть скласти мандат, ширилися і раніше, — каже політолог Ігор Рейтерович. — Депутати говорять про тиск НАБУ і САП, але головною причиною, як на мене, є небажання голосувати за неоднозначні рішення, під якими підписався уряд і частково президент. Нардепи вважають, що це дуже погана історія, яка позначиться на їхніх політичних перспективах. Крім того, дається взнаки депресія через нерозуміння майбутнього та неможливість реалізувати свої амбіції.
— До складання мандатів справа навряд чи йде, — певен політтехнолог Ярослав Макітра. — Заяви про це — така собі форма протесту, незгоди зі ситуацією, яка склалася у парламенті. Очевидно, після звільнення керівника Офісу президента змінилась модель комунікації з депутатами. Нардепи хочуть більше спілкування з урядом, який подає законопроєкти, більше уваги до себе і розуміння, що відбувається. Раніше, про що багато говорили, працювала певна система впливу на депутатів із використанням фінансової винагороди. Тепер такого вочевидь немає. Плюс справді є тиск правоохоронних органів. НАБУ та САП відкривають кримінальні провадження проти багатьох депутатів із більшості. Їм це не подобається, вони не розуміють, чому перебувають у владі. Нині без участі інших фракцій або груп не відбувається жодне голосування. Останнім часом навіть і їхніх голосів бракує, тому що є бойкот усередині “Слуг народу”.
— Нещодавно голова ВР Руслан Стефанчук мав зустріч із фракцією “Європейської солідарності”. Про що це може свідчити?
● І. Рейтерович:
— Стефанчук зробив те, що повинен робити кожен спікер — спілкуватися з різними політичними партіями і фракціями, які є в парламенті. Це правильний крок. Думаю, він зумовлений спробою налагодити нормальні взаємини з “Європейською солідарністю”, щоб мати додаткові голоси за законопроєкти, пов’язані з євроінтеграцією. — Голова Верховної Ради не належить до жодної фракції за регламентом, — зазначає експерт Аналітичного центру “Об’єднана Україна” Ігор Попов. — Він може бути вихідцем з якоїсь із них, але має працювати з усіма депутатами. Те, що Стефанчук приїхав до офісу другої за величиною фракції, може свідчити не лише про обговорення законопроєктів, а й про імовірність формування нової більшості, тобто про перехід “Євросолідарності” з опозиції в коаліцію. Як я розумію, “Євросолідарність” готова, але важливо, на яких умовах це може статися і, головне, кому які посади дістануться.
— Чи зможе парламент далі нормально працювати в умовах, коли монобільшість штормить?
● І. Рейтерович:
— В іншій демократичній країні така ситуація закінчилась би виборами. У нас вибори неможливі, тому можна подумати про переформатування більшості. Треба об’єднати всіх депутатів, готових серйозно працювати, у межах нової коаліції, дати їм не тільки обов’язки, а й права, і тоді ситуація зміниться на краще. Щоправда, переформатування більшості неминуче потягне за собою зміну уряду, тому що цей уряд украй погано налагоджує роботу з депутатами.
● І. Попов:
— Поки у фракції “Слуги народу” офіційно є 228 нардепів, переформатування коаліції не буде. Спікерові та урядовцям треба провести консультації з депутатами, щоб зрозуміти, за що є голоси, а за що немає. І якщо, наприклад, за законопроєкт про підвищення податків для ФОПів ніхто не хоче голосувати, то його і не треба ставити. А якщо будуть закони, важливі для безпеки країни, за них голоси, безперечно, знайдуться.
● Я. Макітра:
— Думаю, президент знайде якийсь механізм впливу на депутатів і голосування поновиться. Але непорозуміння знову виникатимуть. Так буде доти, доки працюватиме цей парламент. Нині формальна коаліція складається зі “Слуг народу”, колишньої ОПЗЖ, групи “Довіра”, кількох депутатів із “Голосу”, позафракційних і навіть “Батьківщини”. Ситуативні голосування рятують парламент. Доки цього механізму не буде вичерпано, про юридичне переформатування коаліції не йтиметься.
