Володимир Зеленський анонсував керований експорт деяких видів зброї до США, Європи, Близького Сходу, Африки. За його словами, Україна продаватиме лише надлишки тієї зброї, якої ми багато виробляємо та яка наразі не потрібна ЗСУ.
Рішення української влади відновити експорт озброєння викликає питання: чи доречно це робити тоді, коли пересічні громадяни регулярно донатять на закупівлю дронів, систем РЕБ тощо?
— Продаж надлишків дозволить швидко залучити кошти для розширення виробництва критичних номенклатур — насамперед тактичних БпЛА, оптики, електроніки, а також фінансувати навчання персоналу, будувати довгострокові партнерства й спільні виробничі проєкти зі союзниками, — вважає виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко.
— Держава планує закупівлю різних видів озброєння приблизно на весь фінансовий рік. А виробництво розвивається динамічно. Тобто ситуація така, що виробників багато, вони можуть постачати зброї більше, але держава закуповує лише певний обсяг, — додає керівник економічних програм аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень” Олександр Чупак.
— На моє переконання, експорт можливий одночасно з припиненням будь-якого волонтерства, що стосується зброї. Не має бути так, що волонтери збирають на дрони, РЕБи тощо, а ми їх продаємо за кордон, — зауважує військовий аналітик Олександр Кочетков. — Є інформація, що на складах FPV-дронів українського виробництва достатньо. Але їх достатньо тому, що військові цих дронів не беруть, оскільки вони неякісні, ненадійні, не виконують потрібних завдань. Я не знаю, хто з наших партнерів купуватиме дрони, від яких відмовляються ЗСУ.
— Кому і яке саме озброєння ми можемо продавати? Та скільки можемо на цьому заробити?
● І. Федірко:
— За умови профіциту і без шкоди для ЗСУ ми могли б експортувати морські безекіпажні комплекси та протитанкову зброю. Кому продавати? Офіційним державним структурам і перевіреним урядам й агенціям — маю на увазі міністерства оборони, ВМС, прикордонні служби, служби розмінування. У пріоритеті країни НАТО та ЄС, а також інші дружні партнери. Щодо доходів, то оцінки дуже залежать від обсягу контрактів та конфігурацій. Публічно у дискусіях згадували про потенціал на сотні мільйонів — декілька мільярдів доларів. Але, наголошую, це потенціал, а не гарантований виторг.
● О. Чупак:
— Дрони, протитанкова зброя та засоби РЕБ — це три види продукції, на яку, вочевидь, буде найбільший попит за кордоном. Очікуємо, що нашу зброю купуватимуть країни, які є нашими найбільшими союзниками. Це — Велика Британія, Німеччина, США, Франція, країни Балтії та Польща.
Ринок дронів (не всієї зброї) в Україні сягає 1,5 мільярда доларів. Якщо дозволити експорт БпЛА, то ринок може зрости до 4 мільярдів доларів, тобто буде на 2,5 мільярда більше. Якщо експортне мито становитиме, скажімо, 10%, то лише на ньому ми зможемо заробити 250 мільйонів доларів.
— Чи немає ризику, що наша зброя потрапить до рук ворога, тобто що хтось її купить і передасть Росії?
● О. Чупак:
— По-перше, ми експортуватимемо не технології, а готову продукцію, тобто нікому не передаватимемо інструкцію з виробництва озброєння. По-друге, ворог і так здобуває наші зразки озброєння — наприклад, коли ми запускаємо дрон, росіяни придушують його засобом РЕБ, потім можуть розібрати безпілотник та подивитися, що і як зроблено.
● І. Федірко:
— Звісно, ризик завжди є — будь-яка зброя у світі може “витекти” не туди. Але саме для цього існує модель керованого експорту. Ми не продаватимемо кому завгодно — тільки перевіреним державам і лише через офіційні контракти. Для цього підписуються так звані енд-юзер сертифікати, які юридично забороняють передавати продукцію третім сторонам.
● О. Кочетков:
— Насправді росіяни мають достеменну інформацію про всю зброю, яку ми використовуємо у бойових діях. Ба більше, у них непогано працює агентурна розвідка, яка здобуває дані про те, що у нас виробляють, де і як.
