Парламентарі ухвалили законопроєкт №13271-1 про підвищення відповідальності за корупційні правопорушення. Зокрема, оновили критерії покарання за неправдиве декларування, знизили поріг для незаконного збагачення, а також урегулювали питання мобілізації обвинувачених у тяжких чи особливо тяжких корупційних злочинах.
Законодавці стверджують, що завдяки ухваленим змінам антикорупційна система стане жорсткішою та ефективнішою. Чи так це насправді? З’ясовуємо у розмові з юридичними радниками Transparency International Ukraine Олександром Калітенком та Павлом Демчуком.
— Як змінилися критерії відповідальності за корупційні правопорушення?
● О. Калітенко:
— Досі поріг для адміністративної відповідальності за неправдиву інформацію в декларації становив від 302,8 тисячі до 1,514 мільйона гривень, тепер — від 454,2 тисячі до 2,271 мільйона гривень.
Для кримінальної відповідальності визначено два пороги. Перший — за подання неправдивих відомостей на суму від 2,271 до 7,57 мільйона гривень. Раніше ця межа була визначена на рівні від 1,514 до 6,056 мільйона гривень. За такі зловживання штраф становитиме від 68 до 102 тисяч гривень (досі було 51 — 68 тисяч). Другий поріг — за подання неправдивих відомостей на суму, що перевищує 7,57 мільйона гривень. Штраф у такій ситуації сягатиме від 102 до 136 тисяч гривень. Досі другий поріг був визначений на рівні понад 6,056 мільйона, а штраф становив від 68 до 85 тисяч гривень.
— Чому ці пороги підвищили?
— Через знецінення гривні. Згадані пороги було визначено наприкінці 2020 року, коли долар, за офіційним курсом Нацбанку, коштував 28,3 гривні. Нині ж його вартість — 41,5 гривні, тобто гривня істотно знецінилася. Тепер пороги підвищено на 50% для кримінальної відповідальності, на 25 — 30% — для адміністративної. Отже, тут ситуація насправді не змінюється, попри те, що цифри більші. Оскільки з підвищенням порогів кримінальної відповідальності зросли і штрафи, то таку ініціативу законодавця загалом можна вітати. Однак проблема в тому, що ухвалені зміни матимуть зворотну дію в часі. А це означає, що частину справ, які нині розслідують, доведеться закрити. Водночас ми вважаємо, що в майбутньому законодавцеві варто розглянути зниження порогів відповідальності за неправду в деклараціях.
— Чи змінився поріг для відповідальності за незаконне збагачення?
— Так, раніше він становив 9,84 мільйона, тепер — 9,08 мільйона гривень. Насправді цю межу треба знижувати ще. Ми вивчали міжнародний досвід і можемо сказати, що у багатьох країнах поріг для незаконного збагачення значно нижчий. У нас за незаконне збагачення на 9 мільйонів передбачено 5 — 10 років тюрми. А у Молдові, нашій сусідці і країні — кандидатці до ЄС, цей поріг у 4 — 6 разів нижчий. Там за 1,5 мільйона гривень незаконного збагачення (ми перевели суму з молдовських леїв у гривні) можна загриміти за грати на 3 — 7 років, а за 2,2 мільйона гривень незаконних статків — на 7 — 12 років. І навіть у Литві, яка є членом ЄС, поріг незаконного збагачення стартує від 2,9 мільйона гривень, тобто утричі нижчий, ніж у нас. Тому ми закликаємо до кардинального зниження порогу незаконного збагачення — наприклад, до 2,4 мільйона гривень.
— Чи правда, що з ухваленням цього закону обвинувачені у тяжких корупційних злочинах не зможуть вступати до лав ЗСУ, що вони часто робили, аби уникнути відповідальності?
● П. Демчук:
— Ситуація насправді така. На сьогодні особа, обвинувачена у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, може мобілізуватися за призовом, і суд зобов’язаний зупинити розгляд справи щодо неї. Це безальтернативно. Тобто доки особа не демобілізується, розгляд справи не можна продовжувати. Хоча обвинувачений може служити в Києві, Львові чи будь-якому іншому місті, що об’єктивно не перешкоджає йому з’являтися до суду. Що змінює цей законопроєкт? Він визначає, що суд буде зобов’язаний зупинити розгляд справи лише у разі, якщо встановить обставини, які підтверджують неможливість участі особи в судовому провадженні, навіть у дистанційному режимі. І в суду з’являється можливість поновити судове провадження, якщо особа перестає брати безпосередню участь у заходах для забезпечення оборони України. Це позитивний аспект.
Водночас проблема в тому, що строки давності (притягнення до кримінальної відповідальності. — Авт.) у період військової служби такої особи спливають. У ВР були пропозиції зупинити перебіг строків давності на час військової служби за мобілізацією. Але у законопроєкті, який проголосували парламентарі, цього не відображено. На жаль.
