Як йдеться у матеріалах справи, 68-річну депутатку Орининської сільської ради Ларису Дишкант завербував співробітник російської спецслужби через соціальну мережу “Однокласники”. Дізнавшись, що її син має інвалідність з дитинства й хворобу серця, пообіцяв, що дасть 200 тисяч гривень на операцію. В обмін на інформацію.
Слідчі задокументували щонайменше 10 епізодів злочинної діяльності депутатки та її родини. За завданням російської спецслужби протягом березня-травня 2024 року разом зі своїми 37-літньою дочкою та 42-річним сином жінка особистим автомобілем об’їжджала блокпости та інші військові об’єкти на півдні Хмельницької та Тернопільської областей. Збирала інформацію про місця розташування контрольно-пропускних пунктів, систем спостереження, місця паркування особистого транспорту військовослужбовців. Шпигуни все приховано фотографували, фіксували передислокацію підрозділів, їх чисельність та види озброєння, і разом з координатами передавали своєму куратору. За кожне виконане завдання отримували від росіян у середньому по п’ять тисяч гривень.
На останньому завданні поплічники ворога сфотографували розташування підрозділу протиповітряної оборони в одному із сіл на півдні Хмельниччини. Але переслати у ФСБ знімки не встигли, бо їх затримали співробітники української спецслужби.
На судовому засіданні депутатка свою вину визнала лише частково. Розповіла, що у соціальній мережі “Однокласники” наприкінці 2023 року познайомилася із вихідцем з Кам’янця-Подільського, випускником місцевого військового училища. Він розповів, буцімто його син теж військовий, служить у Москві, й запропонував Ларисі з ним поспілкуватися. Далі син того чоловіка попросив депутатку дізнатися, де дислокуються підрозділи ППО і сфотографувати їх розташування, а також надіслати знімки військового училища, полігону, артилерійської бази тощо. Коли навідниця надсилала знімки одного з підрозділів ППО, то просила співрозмовника, щоб російські військові туди “не стріляли, бо ракета може впасти і на нас”.
Лариса Дишкант заперечувала, що залучала до розвідувальної діяльності дітей і що повідомляла ворогові державні таємниці. А дочка депутатки начебто не знала, що мама працює на ФСБ. Син взагалі відмовився свідчити.
У суді представник СБУ пояснив, що спецслужба зацікавилася депутаткою, бо та мала обліковий запис у забороненій соціальній мережі “Однокласники”. Під час вивчення її контактів виявили зв’язок із співробітником російської ФСБ. Він писав із двох акаунтів. Спершу відрекомендувався випускником Кам’янець-Подільського військового училища, щоб увійти в довіру, а потім переписувався нібито від імені сина цього чоловіка. Також представник СБУ зауважив, що за виконані завдання ворожої спецслужби кошти надходили на банківську картку дочки депутатки з тимчасово окупованих територій.
Щоб задокументувати злочинну діяльність запроданців, правоохоронці майже три місяці уважно стежили за ними. В одній із телефонних розмов син депутатки дорікав сестрі, що та за гроші від ФСБ купила собі кросівки, костюм, оплатила інтернет, а він би виконував завдання безплатно, виключно з ідейних міркувань. Під час іншої розмови зрадник зневажливо висловлювався про українських військових, бажав їм та президентові смерті. Говорив, що хоче виїхати до Росії й воліє, аби окупанти вдарили ракетами по українському парламенту.
Колегія Кам’янець-Подільського міськрайонного суду у своєму вердикті зазначила, що діяльність фігурантів справи була систематичною. Причому частину даних, які передавали співробітникові ФСБ, вони збирали з власної ініціативи.
Вироком суду кожного із трьох обвинувачених позбавлено волі на 15 років з конфіскацією всього майна, крім житла. Також кожен із них має сплатити по 24 611 гривень судових витрат.
