За версією прокуратури, росіянин самовільно зайшов у приватний будинок в селі Блиставиця Бучанського району і викрав звідти шліфувальну машинку, шурупокрут, електричне точило, мотокосу, електропилку, срібні ланцюжок і сережки, а також чоловічі куртки, светри, штани, взуття. Як зазначено в матеріалах справи, обвинувачений усвідомлював, що ці речі не можуть бути використані для військових потреб, тож заволодів ними суто з корисливою метою.
Власниця будинку встигла втекти зі села 26 лютого. Повернулася додому в середині квітня 2022 року, через пів місяця після того, як наші воїни визволили село від загарбників. І жахнулася від побаченого. На її подвір’ї були розтрощені ворота, у дворі — окоп і залишки вогнища, біля яких валялися упаковки з-під російських сухпайків. Двері в хату вибиті, всередині все перевернуте. Потерпіла зрозуміла, що тут жили окупанти. З будинку зникло майно загальною вартістю понад 33,5 тисячі гривень.
У суді давав свідчення селянин, який залишився в Блиставиці під час окупації. Він розповів, що 27 лютого в село вдерлися російські війська і були там близько місяця. На танках була намальована літера “Z”, а на БТРах — літера “V”. У чоловіка за городом вони викопали окопи. А в будинку вибили двері, забрали звідти гроші та продукти харчування. Людям забороняли вільно ходити по селу. Свідок бачив, як російські солдати заходили до будинку сусідки. На своєму городі він знайшов табличку від російського БТРа. На ній було вказано номер військової частини і прізвище “Мурзінцев”.
Після звільнення Київщини окупанти втекли в білоруське місто Мозир і звідти відправляли посилки з награбованим. Тамтешні телеграм-канали опублікували відео, як російські солдати заносять уприміщення пошти величезні пакунки і заповнюють накладні. Пабліки оприлюднили імена військовослужбовців і відомості про кількість та вагу посилок. Зокрема, Євгеній Мурзінцев посилку вагою 24 кілограми з описом вкладення “речі” відіслав до Рубцовська, звідки родом.
Бородянський районний суд, який розглядав справу, погодився з тим, що Мурзінцев у складі окупаційних військ перебував у Бучанському районі. А після відступу до Білорусі відправив додому посилку. Також Феміда не поставила під сумнів ані свідчення потерпілої, ані правдивість інших доказів і не заперечила складу воєнного злочину. Водночас суд вважає, що сторона обвинувачення не надала достатніх доказів, що майно з будинку потерпілої викрав саме Мурзінцев.
Тож окупанта визнали невинуватим у пред’явленому обвинуваченні й виправдали у зв’язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення. А цивільний позов потерпілої, яка намагалася стягнути з Мурзінцева матеріальну шкоду, не розглядали. Утім вердикт ще не набув законної сили і прокурори готують апеляційну скаргу.