Кажуть: газові інфрачервоні обігрівачі набагато кращі за буржуйки. Тому й стали такими популярними на передовій.
“За спеціальністю я стоматолог і ще з часів АТО був одним із організаторів руху “Тризуб Дентал”. Ми з колегами їздили на передову лікувати бійцям зуби, — зауважує волонтер Валерій Горбенко. — І тепер обслуговую військових чи не щодня, щоправда, у тилу. Також допомагаю облаштовувати пересувні “швидкі допомоги” та стоматологічні кабінети на фронт”.
А з літа минулого року пан Валерій разом із однодумцями виготовляють газові інфрачервоні обігрівачі. “Бійці все частіше відмовляються від буржуйок, — розповідає мій співрозмовник. — Бо недалеко від лінії бойового зіткнення вороги відразу помічають дим на нашій позиції й починають її обстрілювати. Також великий недолік буржуйки — підвищена пожежна небезпека. Та й довго вона нагрівається. Інфрачервоні обігрівачі зручніші. Щоб зробити першу партію, збирали по людях газові балони, їх нам принесли близько 300 штук. Згодом ми перейшли на товстостінні фреонові балони. Їх важче знайти, але можливо”.
Запчастини черкаські волонтери купують власним коштом, допомагають і небайдужі. За понад пів року виготовили та передали військовим 80 комплектів газових інфрачервоних обігрівачів. До комплекту входять два балони на 12 літрів газу й інфрачервоний пальник.
“Одне з місцевих підприємств виготовляє перехідну гайку з різьбою. Накручуємо її на штатний кран, переносимо туди редуктор, балон — і все готово, — зазначає Валерій Горбенко. — Наші обігрівачі не виділяють чадного газу, тому безпечні. Вони досить мобільні, неважкі. Користуватись ними просто, так, як звичайним газовим обладнанням. Потужність приладу — півтора кіловата. Він може обігріти кімнату площею до 25 квадратних метрів. Також на обігрівачі можна просушити одяг і готувати їжу. Захисники кажуть, що варять на ньому борщ, супи. Щоб закипів, приміром, чайник, потрібно чотири-п’ять хвилин. З часом такі обігрівачі можуть цілковито замінити на фронті буржуйки”.
