Іван Мойсюк, староста села Буковець, каже, що велетенська щука — наразі найбільша риба, яку вдалося “вполювати” цього сезону.
“Фортуна усміхнулася рибалці з Косова, який побажав залишитися невідомим, — розповідає пан Мойсюк, який залюбки сфотографувався з “трофеєм”. — Він майже годину “боровся” з рибиною, зрештою витягнув її й щасливий поїхав додому, частувати нею родину та друзів”. Щука заважила 7 кілограмів 780 грамів.
До речі, село Буковець знане своїм перевалом і розташоване на висоті 835 метрів над рівнем моря. За словами пана Мойсюка, ставок площею 2,5 гектара з’явився тут у 1970 роках. Це була колгоспна водойма. Неподалік нього стояла ферма, і зі ставка туди подавали воду. Минули роки. Водойма заросла очеретом. Але два роки тому декілька місцевих жителів, серед яких були й воїни, запропонували створити місцеву спілку рибалок, розчистити ставок і запустити туди рибу. Іван Мойсюк та керівництво Верховинської селищної ради підтримали пропозицію і допомогли активістам розчистити став. Згодом водойму зарибнили.
“Цей процес відбувається завжди навесні, — пояснює мій співрозмовник. — Оскільки в нас гірська місцевість, ми не хотіли ризикувати, запускаючи у водойму мальок. Тому на Тернопільщині та в Бурштині купили минулого року 750, а цьогоріч — 1000 кілограмів риби. Кожна рибина мала в середньому 1,5 — 2,5 кілограма. Нині у ставку є окунь, щука, карасі, звичайний та дзеркальний коропи, плотва, білий амур, товстолобик”.
Риболовля на ставку наразі платна. Можна або взяти рибальський абонемент на рік, або заплатити одноразово. Хто бере річний абонемент, автоматично стає учасником спілки рибалок. Нині є понад 200 учасників. Місцеві рибалки щотижня допомагають у прибиранні території. Біля ставка завжди є черговий. Для захисників України, членів родин загиблих усе безоплатно. За словами пана Мойсюка, сюди часто приїжджають хлопці з передової. Кажуть, що в Буковці відпочивають душею.
