Василь Олійник родом з Івано-Франківська. Після школи здобув юридичну освіту і подався на службу в поліцію, працював у різних підрозділах. Та зрештою став кінологом.
“Спершу я працював з німецькою вівчаркою Ріко, навченим на розшук тіл мертвих людей, — розповідає капітан поліції Василь Олійник. — А згодом почав роботу із Золою, їй тоді було два роки”.
Завдяки своїм унікальним здібностям Зола стала собакою-детектором. Її напрямок — пошук вибухівки, вибухонебезпечних предметів і зброї. “Під час навчання призвичаюємо собаку шукати замінник вибухівки. Коли вона його знаходить, то як нагороду даємо улюблену іграшку — м’ячик. Загалом тренування відбувається у формі гри, щоб собаці було весело й цікаво”, — пояснює співрозмовник.
Щодня кінолог разом із Золою виїжджає на 5 — 7 викликів. Нерідко під час обшуків собака виявляє зброю, набої та вибухівку. “Також перевіряємо будівлі, зокрема й навчальні заклади, коли надходить повідомлення про їх замінування. Після роботи даю змогу своїй чотирилапій напарниці побігати й відпочити. Доволі часто до нас підходять діти, розпитують про Золу, гладять її, — зауважує Василь Олійник. — Вона дуже дружелюбна й комунікабельна. Тож радо бавиться з дітьми”.
Цьогоріч трирічна Зола стала найкращою на Прикарпатті серед собак-детекторів. А відтак здобула перше місце і на всеукраїнських змаганнях. “З-поміж іншого, судді оцінювали швидкість розрізняння собакою запахів і знаходження вибухонебезпечних предметів, — зазначає 31-річний кінолог. — Приміром, на пошуки глибоко захованих небезпечних предметів у трьох транспортних засобах (як-от у моторному відсіку) відводилося дев’ять хвилин. А Зола впоралась за одну хвилину 28 секунд, поставивши рекорд, і набрала сто балів зі ста можливих! Зола виконала все без жодної помилки, тобто не торкалась нічого носом і не гавкала, а лише завмирала, дивлячись у напрямку виявленого запаху. Саме так вона має діяти в реальних умовах. Адже вибухівка може спрацювати як від гучних звуків, так і від доторків”.
