Зазначається, що середня зарплата педагогів на понад 30% нижча за показник середньої заробітної плати в Україні. Тож репетиторство для них — фактично додаткова робота, яка забезпечує виживання.
— Насправді причин, чому репетиторство в нас процвітає, кілька. По-перше, є попит на такі послуги. А якщо є попит, то обов’язково з’являється пропозиція, — розповідає Сергій Дятленко, старший експерт з освіти Програми Polaris. — По-друге, вчителі охоче погоджуються проводити індивідуальні заняття, бо в них низька заробітна плата.
Серед джерел, які підживлюють репетиторство, — мода на нього. Маємо багато зустрічей зі старшокласниками і не обходимо тему репетиторства. Учні нерідко кажуть, що так заведено, мовляв, усі ходять до репетиторів. Це вже традиція і наче якийсь показник добробуту сім’ї. Хоча якщо говорити загалом, то репетиторство — свідчення недовіри до нашої загальної середньої освіти, яка є обов’язкова для всіх.
Репетиторством зазвичай займаються вчителі-предметники. Зокрема ті, які викладають іноземну мову і дисципліни, які належить складати при вступі до закладу вищої освіти, себто передбачені на НМТ.
— Популярне це явище не лише в Україні, а й у Китаї, Південній Кореї, Франції. У багатьох країнах спостерігається великий попит саме на мовних репетиторів, — зауважує Олександр Кондратюк, експерт з освітніх питань, засновник Всеукраїнської освітньої компанії ЗНО Setstud. — У США, приміром, є фахівці, які готують школярів до іспитів на зразок нашого НМТ — SAT (Scholastic Assessment Test) і ACT (American College Testing).
— А скільки в середньому заробляють репетитори в Україні?
● О. Кондратюк:
— До прикладу, у селі за годину беруть 150 гривень, а у великому місті — 300 — 500. Хоч багато що залежить не лише від місця проживання, а й від предмета, кваліфікації педагога тощо. Неважко порахувати: якщо вчитель п’ять разів на тиждень проводить по два індивідуальні заняття, які коштують 300 гривень, то за місяць він додатково заробить 12 тисяч. Деякі репетитори працюють і у будні, і у вихідні. Вони добре заробляють, але це виснажлива праця.
● С. Дятленко:
— Є й інші аспекти цього питання, зокрема моральні. Під час індивідуальних занять вчитель, ймовірно, навчає дитину того, чого не вчить усіх на уроках у школі. Чому? Зрештою, коли він оцінює, скажімо, знання учнів, яких навчає додатково як репетитор, то не завжди може бути об’єктивним і неупередженим.
Також репетиторство за своєю суттю — це підприємницька діяльність освітнього працівника. Якщо вчитель не реєструється як ФОП, не платить податків, то його діяльність ніяк не контролюється, а просто проводиться у тіні. За кордоном, у розвинених країнах, до цього ставляться дуже прискіпливо.
Ще один важливий момент. Вчителі не мали б займатися репетиторством безпосередньо у закладі освіти. Бо йдеться про використання майна школи у власних інтересах. Звісно, можна укласти із закладом договір про оренду приміщення, в якому проводитимуться приватні заняття з учнями. Але цього, як правило, ніхто не робить.
— Якби зарплати у школі зросли удвічі, то вчителі не займалися б репетиторством? Як гадаєте?
● О. Кондратюк:
— Однозначно, що педагоги уникали б зайвого навантаження і ретельніше обирали, з ким саме проводити заняття.
