За понад два роки великої війни учасники дитячого театру “Дивосвіт” із селища Козова зібрали більш як 350 тисяч гривень для ЗСУ.
“Нашому театру — понад 40 років. У 1994-му йому дали звання зразкового, — розповідає 68-річна Людмила Кулька, керівниця та режисерка “Дивосвіту”. — Наразі учасниками театру є 17 місцевих школярів віком від 6 до 14 років”. За її словами, було більше, але через війну чимало дітей роз’їхалося. Акторів добирають дуже просто: режисерка приймає всіх, хто хоче. А після кількох репетицій діти вже самі розуміють, зможуть вони грати в театрі чи ні. Навіть якщо у школяра чи школярки немає особливого таланту, але є велике бажання бути на сцені, то все можна надолужити працею, впевнена режисерка.
Репетиції відбуваються двічі на тиждень по дві години. На канікулах юні актори часто збираються щодня. Обов’язковими, за словами пані Людмили, є вправи для розвитку акторської майстерності.
Кожну нову п’єсу режисерка обговорює з дітьми, далі відбуваються читання, розподіл ролей, вибір костюмів. Багато речей для постановок керівниця театру знаходить на секонд-хендах, допомагають з одягом і батьки юних акторів, і ті, що колись грали в ньому. Сценічне, музичне та відеографічне оформлення роблять діти з батьками й місцеві митці. Репертуар “Дивосвіту” різноманітний — це твори і сучасних дитячих українських письменників та драматургів, і зарубіжних. “Коли почалася велика війна, ми вирішили, що повинні також допомагати нашим захисникам, — мовить режисерка. — А що можуть діти? Та те, що вміють, те, що вже роблять, тобто грати на сцені”. Учасники театру ввели у репертуар постановку української письменниці з діаспори Мирослави Ласовської-Крук “Я повернуся” про долю воїна УПА та почали їздити по храмах громади. Виступи відбувалися після літургії, тож завжди було багато глядачів. З початку повномасштабного вторгнення театр зібрав на потреби воїнів понад 350 тисяч гривень.
Учасники “Дивосвіту” їздили цьогоріч з виступами до Румунії та Молдови. А ще — представляли Україну на міжнародному конкурсі Young European Heritage Makers у французькому Страсбургу. “Ми вислали на конкурс анімаційну роботу “Як Клубочок минувшину вивчав”, — пояснює режисерка. — Суть мультфільму в тому, що головний персонаж — Клубочок — котиться селами, “забігає” в церкви, вивчає та розповідає про українські рушники, їхні символи, кольори”. Робота театру перемогла на всеукраїнському конкурсі знавців і зберігачів європейської спадщини, а згодом — і на міжнародному.
