Навесні активізується дуже підступний вірус Епштейна — Барр. Приблизно в половини всіх дітей дошкільного віку і в 90 — 95% дорослих є ознаки перенесеної хвороби. Які, на жаль, не завжди минають безслідно.
— Інфекція може передаватися повітрям під час чхання, кашлю, через спільний посуд. Особливо часті спалахи вірусу Епштейна — Барр (ВЕБ) у дитсадках, навчальних закладах, гуртожитках, де одночасно перебуває багато людей, — каже лікаркаепідеміологиня Ольга Чудінова. — Вірус проникає у верхні дихальні шляхи, вражає епітеліальні та лімфоїдні клітини ротової порожнини й носогорла. Далі з кров’ю, а саме В-лімфоцитами, поширюється у різні тканини й органи. Через 30 — 50 днів у зараженої людини з’являються ознаки інфекційного мононуклеозу: запалення слизових верхніх дихальних шляхів і лімфатичних вузлів, збільшення печінки й селезінки. Згодом вірус переходить у латентну (приховану) стадію і може давати про себе знати під час збоїв у роботі імунітету внаслідок стресу, сезонних інфекцій тощо.
У дитячому та підлітковому віці зараження ВЕБ перебігає легше, нерідко у стертій формі. Проте навіть після одужання вірус може виділятися зі слиною у середньому протягом пів року. Мононуклеоз ще називають “хворобою поцілунків” через те, що ВЕБ активно передається під час поцілунків, статевої близькості.
До речі, у 1963 році британські вчені Майкл Епштейн та Івонна Барр вперше виділили цей вірус. Тож його названо на честь цих науковців. Тепер ПЛР-аналіз на ВЕБ вже є рутинною процедурою у багатьох лабораторіях світу. Для цього беруть кров із вени.
— Як лікують інфекційний мононуклеоз?
— Специфічних препаратів не розроблено. У гострому періоді призначають симптоматичні засоби для зниження температури, полоскання горла тощо. Якщо приєднується бактеріальна інфекція, то використовуються антибіотики. А ось при нагноєнні лімфовузлів потрібне хірургічне втручання.
Під час вагітності ВЕБ може уражувати плід і спричиняти різні ускладнення стану матері. Вірус також провокує синдром хронічної втоми, який супроводжується постійним болем у м’язах і суглобах, слабкістю, безсонням, погіршенням пам’яті, порушенням концентрації. Інфекція часто винна у негараздах і в ендокринній системі, печінці, здатна провокувати розвиток онкопатологій. А нещодавно вчені з’ясували, що ВЕБ — чинник розвитку розсіяного склерозу.
Аби захиститися від цього вірусу, потрібно уникати шкідливих впливів, які можуть ослабити імунітет: надміру алкоголю, куріння, а також контролювати вагу, бути активним фізично, раціонально харчуватися. На жаль, вакцину проти ВЕБ поки що не створено. Але нескладні методи профілактики допомагають тримати імунну систему в нормі, а це — найважливіше.
