Спочатку це скидається на ГРВІ, грип: хворий відчуває втому, у нього подразнене горло й болить голова. Через кілька годин чи днів з’являються важчі ознаки нездужання — висока температура, больові відчуття в суглобах, м’язах, нудота, блювання, судоми, порушення свідомості, втрата зору чи слуху, розлад мовлення. Такими можуть бути симптоми грізної хвороби — енцефаліту. Напередодні Всесвітнього дня боротьби з енцефалітом (22 лютого) розповідаємо про цю недугу.
— Енцефаліт — це важке запалення тканин головного мозку, що найчастіше виникає внаслідок дії бактерій та вірусів або ж як ускладнення аутоімунних процесів, інших патологій, — пояснює лікарка-епідеміологиня Ольга Чудінова. — На жаль, енцефаліт може призвести до тяжких, часом незворотних наслідків: паралічу, хронічних порушень пам’яті та уваги, епілепсії, психічних розладів, а у критичних випадках — до коми, смерті.
— Які інфекції найчастіше провокують енцефаліт?
— Наприклад, менінгокок. Його джерелом може бути як хвора людина, так і носій бактерій. До речі, носіїв у сотні разів більше. Це можуть бути люди з постійним нежитем, на слизовій оболонці носа яких “прописалася” інфекція. Передається вона повітряно-крапельним шляхом (при розмові, кашлі, чханні). Перші прояви менінгококового зараження дуже схожі із симптомами ГРВІ.
Енцефаліт може бути наслідком і ентеровірусної хвороби. Особливо чутлива до цього збудника імунна система дітей до 14 років. Часто провокують захворювання головного мозку і хламідії. Їх поширюють заражені птахи. Цей специфічний збудник має ознаки і вірусів, і бактерій. На найбільший ризик заразитися хламідіями від пернатих наражаються працівники аграрних підприємств, зоомагазинів, власники хатніх канарок і папуг.
Ще одна велика небезпека — кліщовий енцефаліт. Його збудник передається через укуси іксодових кліщів або при вживанні сирого молока (козячого чи коров’ячого) від інфікованих тварин. Запам’ятався випадок з практики. Господар регулярно вживав щойно надоєне козяче молоко, знав, що воно дуже корисне. Якось не звернув увагу на те, що коза стала давати молоко з рожевим відтінком. Через тиждень чоловік захворів. Підвищена температура трималася тиждень. Далі почалась друга хвиля гарячки, що характерно для кліщового енцефаліту. До речі, сезон захворюваності при такому механізмі передачі збудника цієї хвороби — найчастіше грудень, січень, лютий (адже у тварин, заражених під час активності кліщів, починає виділятися вірус).
— А як діагностують та лікують цю хворобу?
— Щоб поставити точний діагноз, важливо зібрати дані про пацієнта. Лікар, зокрема, дізнається, на що він нещодавно нездужав, чи контактував з інфекційними хворими. Хворому проводять лабораторне дослідження крові, роблять люмбальну пункцію (аналіз спинномозкової рідини на інфекції), КТ або МРТ голови. Для виявлення серйозних відхилень у функціонуванні мозку призначають електроенцефалографію, яка дає змогу побачити зони аномальної мозкової активності.
Щодо лікування, то воно спрямоване на відновлення життєво важливих функцій, боротьбу з інфекцією, активізацію імунітету, коригування зневоднення, електролітних порушень, зниження набряку мозку. При підвищеній температурі застосовують протигарячкові засоби. Щоб відновитися повноцінно, хворому часто потрібна тривала реабілітація. Тому, по змозі, слід вакцинуватися проти інфекцій, що можуть спровокувати енцефаліт. Наприклад, щеплення проти менінгокока в Україні не є обов’язковим, але доступне й рекомендоване для дітей від шести тижнів та для дорослих.
