Одного ранку мати не змогла розбудити 16-річного сина Олексія. Юнак раптово впав у кому. Близько двох місяців медики боролись за його життя й відновлення. А почалося все із застуди — високої температури, нежитю і болю голови…
— Під час ГРВІ, грипу, ковіду чи застуди (переохолодження) розвивається нежить. Нерідко при тім у приносових пазухах накопичується слиз і гній. На фоні несвоєчасного чи неправильного лікування нежитю, якщо в пацієнта ослаблений імунітет або при наявності в організмі патогенної флори (гемофільна паличка, стрептокок), може розвинутись таке ускладнення, як синусит. Це запалення слизової оболонки приносових пазух — гайморових (гайморит), фронтальних (фронтит), основної пазухи (сфеноїдит), а також етмоїдальних клітин (етмоїдит), — розповідає Тетяна Заброварна, завідувачка отоларингологічного відділення Лікарні святого Миколая (Перше ТМО Львова). — Внаслідок нелікованого синуситу може розвинутись отит — гнійне запалення вуха. Гній може поширитись і в ділянку ока та призвести до розвитку флегмони орбіти, тоді око випирає, повіка набрякає й червоніє. Також гній може потрапити в головний мозок і спричинити там запалення (менінгіт, емпієму (абсцес), тромбування судин. Можливі й кісткові ускладнення — остеомієліт, коли гній ушкоджує кістку.
— А які власне ускладнення розвинулись у підлітка?
— Пацієнтові, який потрапив до нас у стані коми, провели комп’ютерну томографію і виявили масивне скупчення гною у правій півкулі головного мозку. Емпієма могла призвести до розвитку сепсису (інфекція потрапляє у кров і поширюється по всьому організму), порушення серцевого ритму чи зупинки дихання.. Тож під час операції нейрохірурги дренували гнійник, який, на щастя, не призвів до ушкодження життєво важливих центрів.
Окрім того, КТ показала, що приносові пазухи пацієнта — запалені (йшлося про двобічний гайморит і двобічний фронтит). Тож наступного дня лікарі провели пункцію гайморових пазух, видаливши звідти гнійний вміст. Праве око юнака випирало — гній потрапив у його внутрішні тканини, відтак розвинулась флегмона орбіти. Це загрожувало ушкодженням зорового нерва й втратою зору. Тож під час тривалої операції спершу команда отоларингологів методом трепанації видалила гнійний вміст з фронтальних пазух. А потім окулісти здренували флегмону орбіти й надалі тривалий час промивали пазухи для повного їх очищення, проводили антибіотикотерапію.
Загалом же протягом трьох тижнів пацієнт був у комі, два тижні — під апаратом штучної вентиляції легень. Коли Олексій прийшов до тями, в нього був парез (слабкість) лівої частини тіла, тож з ним працювали реабілітологи — вчили заново ходити. Зрештою стан пацієнта повністю відновився, недавно він проходив контрольне КТ — все добре.
— Чи часто до вас потрапляють пацієнти із синуситами?
— Так, особливо в холодну пору року. Тому при появі нежитю й закладеності носа варто користуватись судинозвужувальними краплями, які мають протинабрякову дію. А маленьких дітей слід вчити видувати носик. Окрім небезпеки розвитку важких ускладнень, нелікований або неправильно лікований синусит може перейти в хронічну форму й загострюватися під час наступних ГРВІ.
