Протягом кількох тижнів 53-річний чоловік потерпав від важких симптомів. Спершу думав, що то застуда, й сподівався, що все минеться. Але стан погіршувався, тож, коли вже несила було терпіти, звернувся за медичною допомогою. Виявилось, у нього розвинувся сепсис.
— У пацієнта підвищилась температура тіла, були нудота й блювання. А найбільше його діймали сильний біль і спазми в ділянці живота, — розповідає Гнат Герич, завідувач відділення першої хірургії лікарні святого Пантелеймона. — Під час обстеження лікарі виявили в його черевній порожнині множинні абсцеси (гнійні скупчення) та сепсис — небезпечне ускладнення, яке має високу летальність.
— А чому виникає сепсис?
— Розвивається на фоні бактеріальної інфекції — в організм потрапляє збудник, згодом поширюється кровотоком і спричиняє порушення функцій різних органів.
Причиною важких наслідків у 53-річного пацієнта (до речі, він — багатодітний батько-вихователь у дитячому будинку сімейного типу. Чоловік разом з дружиною виховує дев’ятеро прийомних дітей і власного сина. — Авт.) була дивертикулярна хвороба, що супроводжувалася множинними випинаннями товстої кишки, в яких скупчувалась частина кишкового вмісту. Потім розвинулось запалення дивертикула, що призвело до його перфорації — в цьому місці кишка тріснула. На певний час суміжні органи примкнули до ділянки з перфорацією, перекривши її. Але сформувався величезний запальний гнійник, який уразив товсту й тонку кишки, а також сечовий міхур. Зрештою, у цих органах виникли множинні отвори. Внаслідок розриву вміст товстої кишки (мова про фекалії й бактерії) потрапив у черевну порожнину. Без оперативного втручання у таких випадках не обійтися, адже у людини може розвинутися септичний шок (основний симптом: сильне зниження артеріального тиску, що не піддається корекції препаратами). Тож ми видалили пацієнтові змертвілу частину сечового міхура, фрагменти тонкої й товстої кишок, вивели дві стоми на живіт (це штучні отвори для виведення вмісту кишківника. — Авт.). Завдяки цьому вдалось зупинити запальний процес і врятувати пацієнта від наслідків сепсису. А під час наступної планової операції видалили стоми, відновивши функціонування шлунково-кишкового каналу. Тож чоловік повернувся до повноцінного життя.
— Такі випадки, мабуть, трапляються рідко?
— На жаль, ні. Таке може статися з пацієнтами будь-якого віку, якщо при низькій роботі імунітету через рану, прокол чи поріз в організм потрапляє агресивний збудник, який швидко всмоктується у кров і поширюється. Зауважу, що сепсис може розвинутись на шкірі, у м’язах чи внутрішніх органах.
Якось до нас потрапив 21-річний пацієнт, у якого після порізу на пальці з’явилось почервоніння, припухлість, біль. Він звернувся дуже пізно, коли сепсис значно поширився. Навіть ампутація руки на рівні плеча не зупинила цей процес. Життя пацієнта не вдалось врятувати.
А ще пригадую пацієнтку середніх літ, яка тривалий час шукала причину поганого самопочуття. У неї регулярно підвищувалась температура тіла й турбував біль у ділянці попереку. Виявилось, що десять років тому під час оперативного втручання лікарі випадково залишили в її тілі марлеву пов’язку, яка імплантувалась у печінку, розвинувся сепсис. На щастя, нам вдалось зупинити небезпечний процес.
