Минулої осені 12-річний Ростислав із Жовківщини став скаржитися на періодичний біль у животі. Також у підлітка погіршився апетит, почала знижуватись вага, з’явилася швидка втомлюваність. Пацієнтові призначили симптоматичне лікування. Але в грудні на фоні грипу його стан різко погіршився.
— За результатами аналізів ми виявили високі показники ШОЕ, С-реактивного білка, ознаки анемії. А УЗД показало потовщення стінки кишківника і набряк навколишніх тканин. Сукупність скарг опосередковано вказувала на хворобу Крона. Як виявилось, на неї хворів дядько юнака, — розповідає Віта Волощук, керівниця Клініки дитячої гастроентерології та лікування розладів харчової поведінки (Західноукраїнський спеціалізований центр). — Остаточний діагноз вдалось поставити завдяки колоноскопії та гістологічному дослідженню.
— То що спричиняє хворобу Крона?
— Це хронічне імуноопосередковане захворювання кишківника, при якому значну роль відіграє генетична схильність (тобто наявність такої хвороби у близького родича збільшує ймовірність її розвитку). У близько 50% випадків хвороба вперше проявляється після 10 років. А в 5% випадків — раніше, навіть у перші місяці життя. Зрештою недуга може вперше заявити про себе й у дорослому віці.
— Від чого це залежить?
— Спусковим гачком, тобто провокативними факторами розвитку хвороби, можуть бути вірусні чи бактерійні інфекції, стресові ситуації, неправильне харчування, неконтрольований прийом ліків. Порушується бар’єрна функція стінок кишківника, і туди потрапляють збудники, що постійно активують певні клітини — макрофаги і Т-клітини. Другі своєю чергою продукують прозапальні цитокіни. Відтак розвивається запалення, яке на фоні неправильної чи надмірної імунної відповіді, стає хронічним.
Переважно у хворих з’являються так звані кишкові симптоми: біль у животі, який з часом посилюється та будить уночі, часта діарея, погіршення апетиту. При ураженні нижніх відділів кишківника з’являється кров у випорожненні. Нерідко розвивається анемія, яка може проявлятися слабкістю, швидкою втомлюваністю, блідістю шкірних покривів, знепритомненням та симптомами інтоксикації (гарячка). А ще знижується маса тіла. Приміром, Ростислав за кілька місяців втратив шість кілограмів.
Ураження можуть зазнати й інші органи, зокрема очі (розвивається увеїт), ротова порожнина (стоматит), суглоби (артрит), печінка (склерозивний холангіт чи стеатоз). Часом з’являється висип на шкірі — вузловата еритема.
— А як лікують хворобу Крона?
— Лікування залежить від локалізації ураженої ділянки й важкості захворювання. Приміром, при легкому ступені призначають ексклюзивне ентеральне харчування (спеціальні суміші), при середньому й тяжкому — стероїди та імуносупресанти, а при важкому ступені — так звану біологічну терапію. Вкрай важливо дотримувати рекомендацій медиків і регулярно проходити контрольні обстеження. До речі, завдяки призначеному лікуванню Ростислав уже добре почувається, а його вага відновлюється.
Але зауважу, що хвороба Крона — хронічна недуга, завдяки лікуванню можна досягти стану ремісії. Здебільшого пацієнти повертаються до звичного життя, у них нема рецидивів. Хоча таке може статись на фоні перенесеної важкої інфекції чи через недотримання рекомендацій.
