Запаморочення може бути симптомом грізних патологій — низки неврологічних, інфекційних хвороб, новоутворів у головному мозку. Але в багатьох людей епізоди запамарочення стаються на фоні наче нормального самопочуття. Чи варто непокоїтися?
— Доволі часто запаморочення пов’язане із підвищеною чутливістю до змін погоди, падінням артеріального тиску й спазмами судин, — каже Олена Решетник, сімейна лікарка. — При тиску, нижчому від 110/70 мiлiметрiв, уповiльнюється циркуляцiя кровi в судинах, тому, як кажуть, темніє в очах. Узимку й рано навесні, коли погода дуже нестабільна, перепади атмосферного тиску провокують цю проблему в багатьох людей і часом є першим сигналом про те, що в роботі серцево-судинної системи щось негаразд.
Характерний цей симптом і для метаболічних розладів, наприклад, зниженого рівня цукру в крові. Так буває і при нераціональній дієті — простою мовою, людина падає з ніг від голоду. Запаморочення може бути й одним із “дзвіночків” цукрового діабету. Жінкам нерідко паморочиться у голові через падіння рівня гемоглобіну (він транспортує кисень до клітин) у крові в критичні дні.
— Епізодами запаморочення часто заявляє про себе й остеохондроз шийного відділу хребта, — зауважує Анатолій Цюпенко, ортопед-травматолог. — Це дуже поширена в наш час проблема. У такій ситуації може турбувати й біль голови різної інтенсивності, а власне запаморочення виникає внаслідок обмеження роботи кровоносних судин. Інші патології хребта також можуть його провокувати.
— Буває, що, отримавши трагічну звістку, людина непритомніє. Про що це свідчить?
— Про психогенне запаморочення, спровоковане впливом гормонів стресу, — розповідає Віталій Закладний, лікар-психіатр, психотерапевт. — Фізіологічно це пояснюється тим, що гормон адреналін звужує судини черевної порожнини, а судини, що ведуть до серця та мозку, — розширює. Відтак артеріальний тиск різко падає. Це й провокує втрату притомності. Крім того, психогенне запаморочення може бути наслідком хронічної втоми, недосипання.
— До якого фахівця слід звертатися, якщо запаморочення повторюються?
● О. Решетник:
— Навіть якщо це відбулося одноразово, варто звернутися до лікаря, насамперед — до сімейного. А він порадить необхідні обстеження, зокрема аналізи крові, скерує за потреби до вужчого спеціаліста: невролога, ендокринолога, окуліста, отоларинголога та інших. Пацієнтові можуть знадобитися УЗД судин головного мозку, КТ — ці методи діагностики допоможуть остаточно визначитися з причиною проблеми.
